Левицький Михайло Васильович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Михайло Васильович (16. 03. 1948, с. Пукеничі Стрий. р-ну Львів. обл. — 11. 04. 2018, с. Петриків Терноп. р-ну Терноп. обл., похов. у рідному селі) — поет, перекладач, графік, громадський діяч. Член НСПУ (1981), НСХУ (1995), НСЖУ (2007). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2009). Всеукр. літ.-мист. премії ім. І. Блажкевич (1993), братів Б. та Л. Лепких (2009). Навч. у Львів. університеті (1967–69), закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1972). Працював кор., учителем, художником Стрий. худож.-оформлюв. комбінату (1978–83). Відтоді — у Тернополі: на худож.-оформлюв. комбінаті, кор. г. «Відродження». Від 1987 — на творчій роботі. Співзасн. і 1-й голова Терноп. крайової організації НРУ (1989). Автор зб. віршів «Мамині перепілки» (1979), «Світ околиць» (1986; обидві — Львів), «Я завжди був закоханий в дерева» (1993), «Вівторок» (1994; до обох виконав ілюстрації), «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998), «З останньої пелюстки літа…: Вибрані поезії» (2004); кн. скоромовок і розмальовок «Сніг горів од снігурів» (1992), зб. для дітей «Великдень» (1993; усі — Тернопіль); кн. перекладів «Ранок» М. Рубцова (К., 1986), «Відгомоніла золота діброва» С. Єсеніна (Т., 1999). Для лірики Л. властиві природність поет. образності, мелодійність, культура форм. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від кін. 1970-х рр. Персон. — у Тернополі (1986, 1992, 1994). Основні галузі — книжк. і станк. графіка (переважно пейзажі).
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. графіка — «Батьків сад» (1985), «Ранкові Карпати» (1987), «У схололих ярах», «Надвечір’я» (обидва — 1988), «Старий ставок» (1991), «Сльоза першого кохання» (1995), «Гайок біля ставка» (1998), «Збруч» (1999), «У царстві лісовика» (2009), «Подолянка» (2014).
Фотоілюстрації
.jpg "Обкладинка до власної зб. «Я завжди був закоханий в дерева» (Т., 1993)")
Завантажити статтю
Людина 
