Левицький Ярослав Володимирович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Ярослав Володимирович (03. 05. 1878, містечко Пістинь, нині село Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 1961, с. Суховоля Городоцент р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Закін. Коломий. гімназію (нині Івано-Фр. обл., 1896), навч. на правн. факультеті Чернів. університету й теол. факультеті Львів. університету. 1901 рукопоклад. на священика. Відтоді душпастирював на Тернопільщині та у Чернівцях. 1905–10 — катехит школи та проповідник у соборі св. Юра, 1910–30 — катехит і проф. Академ. гімназії у Львові. Водночас — ред. часописів «Нива» (1904–18), «Основа» (1906–12), «Катехитичний місячник» (1911), співред. щоден. г. «Нова рада» (1919–20). Під час 1-ї світової війни заарешт. рос. окупац. владою, однак незабаром звільнений. Здобув ступ. д-ра теології у Львів. університеті (1917), де 1921–24 викладав історію Церкви. 1928–31 — надзвич., 1932–39 і 1941–44 — звич. проф. пасторал. богослов’я, 1938–39 та 1941–44 — декан теол. факультету Львів. богослов. академії. Член Біблій. секції та видавн. комісії Богослов. наук. товариства. Один із перекладачів Біблії та ін. церк. текстів українською мовою. Зазнав переслідувань з боку рад. спецслужб. Після Львів. собору 1946 перейшов у православ’я.
Завантажити статтю
Людина 
