Леві Василь Пилипович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕ́ВІ Василь Пилипович (17(29). 09. 1878, Харків — 13. 02. 1954, Стокгольм) — живописець, графік, колекціонер. Закін. юрид. факультет Харків. університету. Учасник мистецьких виставок від 1900. Співпрацював 1900–01 із г. «Харьковские вѣдомости», друкував 1904–05 у г. «Новости» власні фейлетони під назвою «Дневник рядового» з малюнками. До 1916 служив присяжним повіреним палати суду С.-Петербур. округу. Деякий час жив у Фінляндії. 1916 переїхав до м. Терійокі (нині Зеленогорськ Ленінгр. обл.), де познайомився з І. Рєпіним, став його довіреною особою та організатором виставок (1919–30; від 1922 експонував також власні роботи). 1930–39 — у Парижі, від 1939 — у Стокгольмі. Писав в академ. манері пейзажі, ліричні натюрморти. Передав 1945 Держ. літ. музею у Москві 160 листів І. Рєпіна, рукопис спогадів «Материалы для комментариев к переписке И. Е. Репина с бывшим присяжным поверенным В. Ф. Леви», власну копію його картини «Поет-футурист (К. Олімпов)». Автор п’єси, гол. дійовими особами якої стали І. Рєпін (під іменем Юхима Громова), його товариш Коган (сам Л.), учень В. Сєров, критик В. Стасов і генерал Драгомиров. Деякі полотна зберігаються у Люксембур. музеї в Парижі, ДТГ (Москва), музеях Швеції, Фінляндії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Перед грозою» (поч. 20 ст.), «Зима. Дорога на околиці села» (1920), «Сніг під сонцем» (1931), «Натюрморт із квітами» (1942), «Дорога в лісі» (1950-і рр.), «Побачення в парку» (1950).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
