Левік Вільгельм Веніаминович
ЛЕ́ВІК Вільгельм Веніаминович (13. 01. 1907, Київ — 16. 09. 1982, Москва) — поет-перекладач, живописець. Брат Б. Левіка. Член СП та СХ СРСР. Премія ім. Й. Бехера. Закін. ВДХУТЕМАС (1930; викл. О. Осмьоркін, І. Машков). Поезія і живопис не відразу стали справою життя Л. У дитинстві навч. грати на фортепіано, потім брав уроки малювання. 1921–23 відвідував вільну художню студію. Самостійно вивчив нім. мову. 1924 переїхав до Москви. Писав портрети, серед зображених ним осіб — письменник Ю. Домбровський, поет Л. Мартинов, перекладачі М. Кудінов та М. Ваксмахер. Л. відомий також як один із найкращих рад. поетів-перекладачів віршів безлічі зарубіж. майстрів, від середньовічних до сучасних. Перший завершений перекл. з Г. Гайне («Зазвучали все деревья…») Л. виконав ще у 16-річ. віці, 1938 видав першу велику роботу — перекл. його поеми «Германия. Зимняя сказка» (витримав понад 20 вид.). Одне з найвищих літ. досягнень — «Ронсар Пьер. Лирика» (Москва, 1947). Переклав більшість творів В. Шекспіра, Дж. Байрона, Ш. Бодлера, Й.-В. Ґете, Ф. Шіллера, Ж. де Лафонтена, А. Міцкевича, Ж. дю Белле, Л. де Камоенса, Ф. Петрарки та ін. Написав низку теор. праць, присвяч. проблемам худож. перекл. та творчості великих європ. поетів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Из европейских поэтов XVI–XIX вв. 1956; Из европейских поэтов. 1967; Волшебный лес. 1974; Избранные переводы: В 2 т. 1977; 2007 (усі — Москва).
Рекомендована література
Завантажити статтю
