Левік Рувім Самійлович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́ВІК Рувім Самійлович (09(21). 02. 1889, містечко Ходорів Канів. пов. Київ. губ., нині село Миронів. р-ну Київ. обл. — 09. 03. 1937, Київ) — філософ. Закін. Київ. комерц. училище (1907), у Київ. політех. інституті навч. на інж.-буд. (1907) і мех. (1908, 1918–22) ф-тах, від 1922 — асп. каф. тех. механіки, 1923–24 — декан мех. ф-ту, водночас — інструктор Київ. губпрофради. За політ. переконання 1911–14 не­одноразово був заарешт. поліцією, у березні 1914 висланий до Нарим. краю (Росія), звільн. 1917. В обкомі профспілки: зав. агітпропу, від 1929 — заступник зав. агітпропу ЦК КП(б)У. Кер. каф. марксизму-ленінізму при ВУАН (1926–27). Від 1928 — чл. каф. марксизму-ленінізму Київ. філії Укр. товариства працівників науки і техніки для сприяння соціаліст. буд-ву СРСР. 1930 — заступник директора Укр. інституту марксизму-ленінізму у Харкові. 1931–33 — віце-президент Всеукр. асоц. марксист.-ленін. інститутів і дир. Інституту філософії. В. о. гол. ред. ж. «Прапор марксизму» (1933). У зв’язку з «чисткою» наук. кадрів наприкінці 1933 звільн., працював заст. парторга на харків. заводі. Ректор Київ. університету (серпень–жовтень 1934). При ньому активізувалася наук. робота викл., організовано Університет культури для поширення наук. знань серед киян. Автор передмови до зб. «Атлас схем та діаграм з історії ВКП(б) та економполітики Радвлади» (К., 1926), підручника «Ленінська хрестоматія» (1927, спів­авт.), кн. «За массовую марксистко-ленинскую учебу партии» (1929; обидва — Харків), ст. «За підсилення темпів і перебудову змісту культроботи кооперації» // «Куль­турно-освітня і побутова робота споживкооперації», 1930, № 2. Співредактор зб. статей «Філософія і політика» (1931) та кн. «Діа­лектичний матеріалізм» (1932, ч. 1; обидва — Харків). У зв’язку з політ. процесом над «Всеукр. троцькіст. центром» 3 листопада 1934 Л. виключ. з КП(б)У, 5 ли­стопада заарешт. і засудж. до 5-ти р. виправно-труд. таборів. У січні 1937 через дослідування справи повернули до київ. в’яз­ниці, вирок замінено на розстріл. Реабіліт. 1957.

Завантажити статтю