Левін Євген Нісонович

ЛЕ́ВІН Євген Нісонович (01. 04. 1922, Харків – 01. 05. 1993, там само) – живописець. Член СХУ (1950). За­кін. Харків. худож. інститут (1949; майстерня Д. Шавикіна). Працю­вав викл. у Ворошиловгр. худож. училищі (нині Луганськ, 1949–50). Учасник всеукр., всесоюз. і між­нар. мистецьких виставок від 1949. Основна галузь – станк. живопис. Ство­рював портрети, істор. і батал. полотна, натюрморти у реаліст. стилі. 2012 встановлено мемор. дошку Л. на будинку, де він жив у Харкові на вул. Культури, № 12.

Тв.: «Квіти» (1950-і рр.; 1956), «Голос Миру» (1951, спів­авт.), «Перемога під Корсунем» (1954), «Сорочинська трагедія. 1905 рік» (1955), «Знатний сталевар В. Щендригін» (1959), «Партизанське з’єднання С. Ковпака» (1960), триптих «Ми наш, ми новий світ збудуємо…» (1963), «Доярка» (1965), «Т. Шев­ченко у гостях у селян» (1966), «Герої праці» (1967), «Будови кличуть» (1968), «В. Ленін», «Літо. Доярки» (обидва – 1969), «До шефів» (1974), «У краю рід­ному», «Господиня ферми» (обидва – 1975).

В. І. Ковтун

Основні твори

«Квіти» (1950-і рр.; 1956), «Голос Миру» (1951, спів­авт.), «Перемога під Корсунем» (1954), «Сорочинська трагедія. 1905 рік» (1955), «Знатний сталевар В. Щендригін» (1959), «Партизанське з’єднання С. Ковпака» (1960), триптих «Ми наш, ми новий світ збудуємо…» (1963), «Доярка» (1965), «Т. Шев­ченко у гостях у селян» (1966), «Герої праці» (1967), «Будови кличуть» (1968), «В. Ленін», «Літо. Доярки» (обидва – 1969), «До шефів» (1974), «У краю рід­ному», «Господиня ферми» (обидва – 1975).

Фотоілюстрації

завантажити статтю