Левін Євген Нісонович
ЛЕ́ВІН Євген Нісонович (01. 04. 1922, Харків — 01. 05. 1993, там само) — живописець. Член СХУ (1950). Закін. Харків. худож. інститут (1949; майстерня Д. Шавикіна). Працював викл. у Ворошиловгр. худож. училищі (нині Луганськ, 1949–50). Учасник всеукр., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від 1949. Основна галузь — станк. живопис. Створював портрети, істор. і батал. полотна, натюрморти у реаліст. стилі. 2012 встановлено мемор. дошку Л. на будинку, де він жив у Харкові на вул. Культури, № 12.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Квіти» (1950-і рр.; 1956), «Голос Миру» (1951, співавт.), «Перемога під Корсунем» (1954), «Сорочинська трагедія. 1905 рік» (1955), «Знатний сталевар В. Щендригін» (1959), «Партизанське з’єднання С. Ковпака» (1960), триптих «Ми наш, ми новий світ збудуємо…» (1963), «Доярка» (1965), «Т. Шевченко у гостях у селян» (1966), «Герої праці» (1967), «Будови кличуть» (1968), «В. Ленін», «Літо. Доярки» (обидва — 1969), «До шефів» (1974), «У краю рідному», «Господиня ферми» (обидва — 1975).
Фотоілюстрації
Людина 