ЛЕ́ВІН Ісак Ілліч (20. 02(04. 03). 1904, м. Новозибків Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 01. 11. 1957, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — лікар-інфек­ціоніст. Доктор медичних наук (1939), професор (1941). Закін. Одес. мед. ін­ститут (1925), де від­тоді й працював. Під час 2-ї світової вій­ни — консультант інфекц. лікарень у Ташкенті, професор кафедри інфекц. хвороб Свердлов. мед. ін­ституту (нині Єкатеринбург, РФ, 1942–47), водночас був наук. кер. Ін­ституту епідеміології і мікробіо­логії у Свердловську. 1947–57 — завідувач кафедри інфекц. хвороб Дні­проп. мед. ін­ституту. Основний напрям наукових досліджень — обмін­ні функції та імунітет при інфекц. захворюва­н­нях. Ви­вчав також пита­н­ня діагностики й терапії хроніч. дизентерії, скарлатини, черев. тифу, бруцельозу, септич. ангіни, гельмінтозів.