Левків Тарас Богданович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕ́ВКІВ Тарас Богданович (25. 06. 1940, с. Мала Березовиця, нині Збаразького р-ну Тернопільської обл. — 09. 03. 2025, Львів) — майстер художньої кераміки. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Обласна мистецька премія ім. З. Флінти (2006). Член НСХУ (1971). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971; викладач Т. Драган). Гончарне ремесло вивчав самостійно за книгою чеського кераміста П. Радова, з яким пізніше познайомився. Працював у Львові: 1964–68 — навчальний майстер відділу художньої кераміки училища прикладного та декоративного мистецтва; 1968–71 — навчальний майстер кафедри кераміки інституту декоративного та ужиткового мистецтва; 1971–74 — художник керамічного заводу; на творчій роботі; від 1986 — у коледжі декоративного та ужиткового мистецтва: від 1989 — завідувач відділу художньої кераміки. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок, міжнародних конкурсів та симпозіумів від 1970. Персональні — у Львові (1970, 1979, 1988, 1990, 1992, 1995, 2000, 2005, 2015), Києві (1980, 2008), Тбілісі (1985), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1986), Тернополі (1987, 1991, 1997), Івано-Франківську (2001). Основні галузі — монументальна і станкова скульптура, скульптура малих форм, графіка. Роботи Л. вирізняються пластичною довершеністю, лаконічністю, виразною художньою мовою. Використовував глину, метал, камʼяну масу, дерево, ангоби, емалі, пігменти тощо. Розширив межі сучасної української кераміки від утилітарного до багатого за жанрами та видами мистецтва міжнародного рівня. Автор настінних рельєфів, свічників, куманців, стилізованих персонажів з елементами ґротеску. За допомогою найпростіших обʼємів (куля, циліндр, конус) створював композиційно складний мистецький простір.
Тв.: скульптура — «Військо галицьке» (1963), «Русичі» (1967), «Троїсті музики», «Чугайстер» (обидва — 1969), «Козак із литаврами» (1970), «Місто» (1971), «Осінні гори» (1972), «Сині гори», «Кульбаба», «Перевесло», «Квочка», «Площа Ринок» (усі — 1974), «Квіти на камені», «Високі гори», «Гірські хутори» (усі — 1975), «Яблуня», «Північне сонце» (обидва — 1977), «Отара», «Захід сонця» (обидва — 1978), «Вибух» (1979), «Квіткова галактика» (1981), «Тихий сніг» (1983), «Космічна археологія» (1984), «Космічний спрут», «Космічні подарунки» (обидва — 1987), «Реставрація планети» (1988), «Застиглі хвилі», «Постамент для тирана» (обидва — 1995), «Біломорканал» (1999), «Хресна сила», «Свята ніч» (обидва — 2000), «Осінні гори» (2002), «На перевалі» (2003), «Гончарські дороги», «Великдень» (обидва — 2006), «Проростання» (2010); серія медалей «Архітектура Львова» (1975); декор. пластика «Підняття хреста» (2000).
Літ.: Жоголь Л. Е. Декоративное искусство в интерьерах общественных зданий. К., 1978; Голубець О. Тарас Левків. Кераміка. Графіка. Інтарсія: Каталог. Л., 2000; Відчуття безперервності традицій: (Т. Левківу — 60) // ОМ. 2000. № 3–4; Космолінська Н. Національна по суті, абстрактна за формою // Поступ. 2000, 1 лип.; Голубець О. Між свободою та тоталітаризмом. Л., 2002.
О. В. Голубець
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — «Військо галицьке» (1963), «Русичі» (1967), «Троїсті музики», «Чугайстер» (обидва — 1969), «Козак із литаврами» (1970), «Місто» (1971), «Осінні гори» (1972), «Сині гори», «Кульбаба», «Перевесло», «Квочка», «Площа Ринок» (усі — 1974), «Квіти на камені», «Високі гори», «Гірські хутори» (усі — 1975), «Яблуня», «Північне сонце» (обидва — 1977), «Отара», «Захід сонця» (обидва — 1978), «Вибух» (1979), «Квіткова галактика» (1981), «Тихий сніг» (1983), «Космічна археологія» (1984), «Космічний спрут», «Космічні подарунки» (обидва — 1987), «Реставрація планети» (1988), «Застиглі хвилі», «Постамент для тирана» (обидва — 1995), «Біломорканал» (1999), «Хресна сила», «Свята ніч» (обидва — 2000), «Осінні гори» (2002), «На перевалі» (2003), «Гончарські дороги», «Великдень» (обидва — 2006), «Проростання» (2010); серія медалей «Архітектура Львова» (1975); декор. пластика «Підняття хреста» (2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
