Левкович Дмитро Олександрович
ЛЕВКО́ВИЧ Дмитро Олександрович (04. 04. 1979, Черкаси) – піаніст, композитор. Син О. Левковича. Лауреат низки міжнар. конкурсів піаністів у містах Гілтон-Гед-Айленд, Сан-Хосе (2007), Лос-Анджелес (усі – 1-а премія), Новий Орлеан (2008), Цинциннаті (2009), Клівленд (усі – США), Лісабоні, а також Австралії (усі – 2-а премія, 2009) та ін. Дипломант міжнар. конкурсу композиторів ім. Е. Ґріґа (Осло, 1996). Навч. в Інститутах музики у Філадельфії (1996–99) та Клівленді (1999–2000, 2002–09; обидва – США). Серед викл. фортепіано – С. Бабаян, М. Лю, А. Петі, М. Шевченко (США), Ю. Кречковський, Б. Лисенко, Н. Шапошникова (Канада), М. Шавінер (Ізраїль). Удосконалював майстерність у Росії, Австрії, Німеччині, США, Канаді, Ізраїлі. Дебютував як піаніст 2006 у «Карнеґі-Голл» (Нью-Йорк). У репертуарі – концерти та ін. твори для фортепіано з оркестром, зокрема П. Чайковського, С. Рахманінова (усі 4 концерти), В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Й. Брамса, С. Франка. Виступав із симф. та філармон. оркестрами США, Мексики, Японії, Нац. симф. оркестром України. Виконав. майстерності Л. властиві віртуозна техніка й водночас глибоке проникнення у стильові особливості як класич., так і сучас. музики. Гастролі в Україні, Польщі, Німеччині, Австрії, Франції, Іспанії, Великій Британії, Канаді, Мексиці, Чилі, Ізраїлі, Японії, Австралії.
Тв.: для симф. оркестру – Тема, Варіації та Кода (1998); для фортепіано і симф. оркестру – Фантазія (1999); для дерев’яних духових – Квінтет (1997); для струн. – Квартет (1999); для скрипки, віолончелі та фортепіано – Тріо (2006–07); для скрипки і фортепіано – 3 п’єси (1999); для фортепіано – «Alla Webern», «Дві похмурі п’єси», 4 прелюдії, 4 п’єси, «Образи» (усі – 1996), «Сторінка з альбому» (1997), Соната (1998), Пасакалія (1999); твори для скрипки, гобоя, кларнета.
В. С. Грабовський
Основні твори
для симф. оркестру – Тема, Варіації та Кода (1998); для фортепіано і симф. оркестру – Фантазія (1999); для дерев’яних духових – Квінтет (1997); для струн. – Квартет (1999); для скрипки, віолончелі та фортепіано – Тріо (2006–07); для скрипки і фортепіано – 3 п’єси (1999); для фортепіано – «Alla Webern», «Дві похмурі п’єси», 4 прелюдії, 4 п’єси, «Образи» (усі – 1996), «Сторінка з альбому» (1997), Соната (1998), Пасакалія (1999); твори для скрипки, гобоя, кларнета.