Левовицький Тадеуш
Визначення і загальна характеристика
ЛЕВОВИ́ЦЬКИЙ Тадеуш (02. 07. 1942, с. Нагірянка Чортків. р-ну Терноп. обл.) — педагог. Доктор гуманіст. н. у галузі педагогіки (1972), д-р габіліт. (1977), іноз. чл. НАПНУ (2000). У 1945 разом із батьками емігрував до Польщі, мешкав у Лодзі, від 1951 — у Варшаві. Закін. Варшав. університет (1968), де відтоді й працює: 1977–81 — декан, від 1982 — надзвич., від 1989 — звич. проф.; водночас 1981–85 — заступник директора Інституту наук. політики та вищої школи; 1985–89 — директор Інституту пед. дослідж.; 1989–2009 — завідувач кафедри заг. дидактики Сілез. університету; 1995–2002 — засн. і ректор, від 2003 — почес. кер. Вищої пед. школи Спілки польс. вчителів. Голова Комітету пед. наук Польс. АН (1993–2007). Почес. д-р Житомир. університету, почес. проф. Хмельн. гуманітарно-пед. академії, Київ. університету ім. Б. Грінченка. Співред. польс.-укр. щорічника «Професійна освіта: педагогіка і психологія» (від 2008). Брав участь в організації польс.-укр. наук. форумів, конф. і методол. семінарів у Києві, Львові, Житомирі, Черкасах та ін. Наукові дослідження з педагогіки ВШ, заг. та порівнял. педагогіки, філософії педагогіки, проблем індивідуалізації навч., навч. обдарованих дітей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Psychologiczne różnice indywidualne a osiagnięcia uczniów. Warszawa, 1975; Indywidualizacja kształcenia. Dydaktyka różnicowa. Warszawa, 1977; Proces kształcenia w szkole wyższej. Poznań, 1988; O tożsamości, kondycji i powinnościach pedagogiki. Warszawa; Radom, 2007; Професійна підготовка і праця вчителів. К.; Маріуполь, 2011.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
