Левонтін Матвій Леонтійович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕВО́НТІН Матвій Леонтійович (03(15). 12. 1876, с. Вєряєво Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ — 1945, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — лікар-гігієніст. Проф. Закін. Харків. університет (1904). Працював земським лікарем. 1917 — зав. Одес. міського сан. бюро; 1917–20 — зав. сан.-статистич. бюро Одес. повіт. земської управи; 1920–21 — заступник зав. Одес. губерн. відділу охорони здоров’я, від 1922 — зав. профілакт. частини робочої медицини при відділі. Від 1924 — в Одес. мед. інституті: 1926–30 — завідувач кафедри профес. гігієни; водночас 1925–30 — директор Одес. обл. інституту патології і гігієни праці. Від 1931 — заступник директора з наук. частини Урал. інституту профес. патології і гігієни праці (Свердловськ). Наукові праці присвяч. проблемам гігієни праці та профес. патології. Обґрунтував сан.-тех. характеристику залізоруд. і золотоплатин. промисловості на Уралі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Система изучения профессиональных вредностей // Соврем. медицина. 1924. № 1; Болезненность застрахованных и членов семьи г. Одессы // Профилакт. медицина. 1925. № 12; Очерк санитарно-гигиенического состояния железорудной промышленности Урала и заболеваемости в ней // Тр. и мат. Свердлов. ин-та эксперим. медицины. Свердловск, 1935. Сб. 2; Профессионально-гигиеническое значение ванадиевых соединений в условиях производства // Там само. 1940. Сб. 4; Сернистый газ как профессиональная вредность при плавке сульфидных руд // ГиС. 1946. № 7–8.
Завантажити статтю
Людина 
