Левченко Григорій Андріанович
ЛЕ́ВЧЕНКО Григорій Андріанович (30. 11. 1901, с. Новоселиця, нині Попільнян. р-ну Житомир. обл. — 19. 02. 1944, Київ) — мовознавець, педагог. Закін. Київ. ІНО (1926). Працював викл. у Херсон. ІНО, Харків. (від 1930) та Київ. (від 1934) університетах; водночас — інспектор-методист Упр. шкіл УРСР; від 1934 — науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР (Київ). Наукові дослідження: укр. орфографія, історія української літературної мови. Брав участь у редагуванні «Українського правопису» (1933).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Праця лінгвістичної секції літературно-лінгвістичного семінару вищого типу при Київському інституті народної освіти // ЖР. 1926. № 7; Про правопис географічної номенклатури // Мовознавство. 1935. Т. 5 (співавтор); Орфографічний словник для початкової і середньої школи. К., 1936 (співавтор); Місце Шевченка в історії української літературної мови // Наук. зап. Київ. університету: Зб. філол. ф-ту. 1939. № 1; Нариси з історії української літературної мови першої половини XIX століття. К.; Х., 1946.
Рекомендована література
- Плющ П. П. Видатний мовознавець і педагог (До 65-річчя з дня народж. Г. А. Левченка) // Мовознавство. 1967. № 2;
- Мовознавство на Україні за п’ятдесят років. К., 1967;
- Кирилюк Є. П. Григорій Андріянович Левченко // Мовознавство. 1976. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
