ЛЕ́ВЧЕНКО Ірина Миколаївна (15. 03. 1924, с. Кадіївка, нині м. Cта­ханов Луган. обл. — 18. 01. 1973, Москва) — військовик, письмен­ниця. Член СП СРСР. Герой Радянського Союзу (1965). Учасниця 2-ї світової вій­ни. Держ. і бо­йові нагороди СРСР та ін. країн. В армії від 1941. До травня 1942 надала першу мед. допомогу 168 пора­неним. Закін. при­скор. курс Ста­лінгр. танк. училища (нині Волго­град, 1943), Військ. академію бро­нетанк. і механізов. військ (1952), Військ. академію ім. М. Фрун­зе (1955; усі — РФ). 1943–45 служила офіцером звʼязку 41-ї гвард. танк. бригади 7-го механізов. корпусу, який діяв на 2-му і 3-му Укр. фронтах; командувала групою легких танків Т-60. Брала участь у боях на тер. Румунії, Болгарії, Угорщини. Від 1958 — під­полковник запасу. У повоєн­ні роки за­ймалася літ. діяльністю, авторка низки нарисів та оповідань про героїв вій­ни, а також людей праці. У Москві, де мешкала Л., і Луганську її імʼям на­звано вулиці. На будівлі школи у м. Артемівськ Донец. обл., де навч. Л., встановлено мемор. дошку.