Левченко Петро Олексійович
ЛЕ́ВЧЕНКО Петро Олексійович (29. 06(11. 07). 1856, Харків — 14(27). 01. 1917, м. Зміїв, нині Харків. обл.) — живописець, графік. Член Товариства пд.-рос. художників. Навч. у Д. Безперчого, С.-Петербур. АМ (1878–83; викл. М. Клодт, В. Орловський). Від 1886 — викладач Харків. рисув. школи М. Раєвської-Іванової. Учасник худож. виставок від 1886. Персон. — посмертна у Харкові (1956). У творчості Л. поєднано тенденції пленеризму, імпресіоніст. ознаки з особливостями модерну. Створював переважно камерні інтерʼєрні композиції, пейзажі, портрети у реаліст. стилі, у яких досягав особливої гармонії між людиною і природою. Деякі полотна зберігаються у Харків., Сум. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Матильда в рожевому» (1878), «У садку за столом», «Село взимку. Глухомань» (обидва — 1891), «Задвірки Софіївського собору. Київ», «Вуличка в містечку», «Інтер’єр. Улітку», «Хата в зелені», «Літня ніч. Моринці. Хата Т. Шевченка» (усі — 1900-і рр.), «Вулиця у Путивлі» (1904), «Соняшники», «В Україні» (обидва — 1907), «Автопортрет» (1909), «На Харківщині», «Біла хата. Путивль», «Путивльський монастир», «Дзвіниця Путивльського монастиря», «Біля рояля. Натхнення», «Інтер’єр із квітами», «Інтер’єр із кріслом», «Інтер’єр із зеленою лампою», «За книгою при рожевій лампі», «За читанням листа», «У Пашенному», «За самоваром», «На кухні», «У хаті», «Неділя», «Зима», «Хата на околиці села», «Українські хати», «Гай», «На світанку», «Хата біля річки», «У майстерні художника», «Фонтан біля Золотих воріт у Києві» (усі — 1910-і рр.), «Ціп-ціп-ціп-ціп» (1912); графіка — «Тихий хутір» (1889), «Водяний млин» (1896), «Вітряк» (1898), «Українське село», «Перший сніг», «Зима. Околиця села», «Подвір’я» (усі — 1899).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 