Левчишина Оксана Вікторівна
ЛЕВЧИ́ШИНА Оксана Вікторівна (23. 04. 1961, м. Малин Житомир. обл.) — графік, живописець, монументаліст. Дочка Віктора, сестра Лесі Левчишиних, дружина С. Маруса. Лауреатка 4-го (1999) і 5-го (2000) Міжнар. арт-фестивалів. Член твор. об’єдн. «Неф» (1993). Закін. Київський художній інститут (1987; майстерня В. Чебаника). На творчій роботі. Учасниця мистецьких виставок від 1987. Персон. — у Києві (1996), Ванкувері (Канада, 2003, 2007), Ніцці (Франція, 2006). Л. розробила концепцію «езотерич. пейзажу», одухотвореної людиною природи, що допомагає передавати філос. погляд під час зображення краєвидів та інтерпретації перебігу історії. Теми станк. робіт продовжує у монум. панно та декор. композиціях. Л. поєднує енергійні широкі мазки, що є рельєф. основою живопису, з тонким деталізов. лесуванням, комбінує олійні фарби з акриловими, використовує рельєфні аплікації та експериментує з новими матеріалами. Деякі роботи зберігаються у Феодосій. літ.-мемор. музеї О. Ґріна (АР Крим).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Дух місця» (1995), «Первинна ілюзія», «Формула світла», «Рівнодення» (усі — 1996), «Едем» (1997), «Схід. Перший промінь», «Повернення додому» (обидва — 1998), «Літнє сонцестояння», «Гра тіней» (обидва — 2003), «Старе місто», «Генезис», «Афіни», «Місто світла» (усі — 2012).
Рекомендована література
- Голуб О. Триєдиний світ у картинах Оксани Левчишиної // Час/Time. 1996, 6 груд.;
- Примак О. «Знаки часу» писали наші сучасники // Україна молода. 1998, 30 жовт.