Кугай Анатолій Степанович
КУГА́Й Анатолій Степанович (07. 10. 1936, Дніпропетровськ — 14. 09. 2003, Київ) — живописець, художник-монументаліст. Батько Т. Кугай. Член НСХУ (1987). Закін. Київський художній інститут (1967; майстерня В. Пузиркова). Відтоді працював у Полтав. худож.-вироб. майстернях; у Києві: 1972–74 — у Музеї нар. архітектури та побуту України; 1974–94 — творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Учасник мистецьких виставок від 1973. Персон. — у Києві (1987, посмертна — 2007). Створював картини на істор. тематику, нар.-обряд. сюжети, натюрморти, пейзажі. Використовував техніки: енкаустика, мозаїка, різьблення на дереві, карбування. Брав участь у реставрації настін. живопису Іллін. церкви та Михайлів. Золотоверхого собору у Києві (3 фігури святих воїнів на пн. пілонах, 1999–2000).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Нічна варта Дніпродзержинська» (1973); серії — «Польові квіти» (1995–2003), «Мисливські та рибальські натюрморти», «Пейзажі Полтавщини» (обидві — 1996–2003); чеканка «Сім’я Сосніних» (співавт.; Київ, 1977); розписи — «Сорочинський ярмарок» (1980), «Квітуча земля» (Київ, 1985), «Народний танець» (Палац культури у с. Агрономія Арбуз. р-ну Микол. обл., 1986), «Стародавні Прилуки», «Чумацькі пісні» (м. Прилуки Черніг. обл.; обидва — 1988); мозаїка «Морський світ» (Полтав. завод штуч. діамантів, 1981); різьблення — «Степові птахи», «Степові квіти» (обидва — 1981), «Народна пісня», «Народні свята» (обидва — 1986, Палац урочистих подій у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.), «Флора і фауна України» (смт Маньківка Черкас. обл., 1987).
Рекомендована література
- Гудченко З. Джерела творчості художника Анатолія Кугая // Студії мистецтвознавчі. 2006. № 3.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
