Кудашівське родовище граніту
КУДА́ШІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАНІ́ТУ – поклади граніту. Знаходиться у Криничан. р-ні Дніпроп. обл., у межах Придніпров. тектоніч. блока УЩ. Має статус заг.-держ. значення. Пл. 39,7 га. У геол. будові беруть участь архей. мігматоїдні граніти, палеоген. піски й антропоген. суглинки. Корис. копалинами є темно-сірі та сірі граніти, середньо- і дрібнозернисті, порфіроподібні. Фіз.-мех. властивості: щільність – 2,69 г/см3, об’ємна маса – 2,59 г/см3, водопоглинання – 0,3–0,52 %, міцність на стиснення – 100–140 МПа. Кристали польового шпату розміром до 3 см і скупчення біотиту надають кудашів. гранітам красивого забарвлення. Середня потуж. незмінних гранітів 28,66 м, порушених вивітрюванням – 1,12 м, розкрив. порід – 5,6 м, зокрема скельних – 0,39 м. 1987 розвідані запаси гранітів складали 11 338 тис. м3, 2011 – 11 268 тис. м3. Родовище експлуатується від 1914. Уперше розвідане 1932, детально дорозвідане 1968–69 «Укргеолтрестом». Нині видобування та оброблення кудашів. гранітів здійснює Дніпров. каменеоброб. завод. Граніти К. р. г. видобувають відкритим способом у 12-ти вибоях Кудашів. кар’єру, який розташ. у пд.-зх. околиці с. Скелеватка Криничан. р-ну, побл. залізнич. ст. Кудашівка. З гранітів родовища виготовляють облицювал. плити, бордюри, карнизи, щебінь і бутовий камінь. К. р. г. посідало 2-е м. у СРСР за блочністю гранітів (серед. вихід блоків складає 45 %, у окремих вибоях – понад 52 %). 1961 на родовищі видобуто моноліт вагою 750 т для спорудження пам’ятника К. Марксу в Москві (скульптор Л. Кербель). Кудашів. граніти також використано під час спорудження будинків на Хрещатику в Києві, станцій метрополітену в Дніпропетровську та Харкові, мавзолею Го Ши Міна у Ганої, мемор. комплексу на Поклон. горі та храму Христа Спасителя у Москві.
О. В. Бітман