КУДА́ШІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАНІ́ТУ — поклади граніту. Знаходиться у Криничанському ра­йоні Дні­пропетровської обл., у межах Придні­провського тектонічного блока УЩ. Має статус загальнодержавного значе­н­ня. Площа 39,7 га. У геологічній будові беруть участь архейські мігматоїдні граніти, палеогенові піски й антропогенові су­глинки. Корисними копалинами є темно-сірі та сірі граніти, середньо- і дрібнозернисті, порфіроподібні. Фізико-механічні властивості: щільність — 2,69 г/см3, обʼємна маса — 2,59 г/см3, водопо­глина­н­ня — 0,3–0,52 %, міцність на стисне­н­ня — 100–140 МПа. Кри­стали польового шпату роз­міром до 3 см і скупче­н­ня біо­титу надають кудашівським гранітам красивого забарвле­н­ня. Середня потужність не­змін­них гранітів 28,66 м, порушених вивітрюва­н­ням — 1,12 м, роз­кривних порід — 5,6 м, зокрема скельних — 0,39 м. 1987 роз­ві­дані запаси гранітів складали 11 338 тис. м3, 2011 — 11 268 тис. м3. Родовище екс­плуатується від 1914. Уперше роз­ві­дане 1932, детально дорозві­дане 1968–69 «Укргеолтрестом». Нині видобува­н­ня та обробле­н­ня кудашівських гранітів здійснює Дні­провський каменеобробний завод. Граніти К. р. г. видобувають від­критим способом у 12-ти вибоях Кудашівського карʼєру, який роз­ташований у пів­ден­но-західній околиці с. Скелеватка Криничанського ра­йону, по­близу залізничної ст. Кудашівка. З гранітів родовища виготовляють облицювальні плити, бордюри, карнизи, щебінь і бутовий камінь. К. р. г. посідало 2-е м. у СРСР за блочністю гранітів (середній вихід блоків складає 45 %, у окремих вибоях — понад 52 %). 1961 на родовищі видобуто моноліт вагою 750 т для спорудже­н­ня памʼятника К. Марксу в Москві (скульптор Л. Кербель). Кудашівські граніти також викори­стано під час спорудже­н­ня будинків на Хрещатику в Києві, станцій метрополітену в Дні­пропетровську та Харкові, мавзолею Го Ши Міна у Ганої, меморіального комплексу на Поклон­ній горі та храму Христа Спасителя у Москві.