Кудельський Ян-Томаш

КУДЕ́ЛЬСЬКИЙ Ян-Томаш (Kudelski Jan To­masz; 21. 12. 1861, с. Будзіска, нині Свєнтокшис. воєводства, Поль­ща — 1937, Варшава) — польський архітектор. Навч. у Політех. школі у Львові (1881–88), де від 1889 й працював асист. каф. архітектури. Водночас 1888–93 — керівник архіт. бюро фірми І. Левинського. Від 1894 — у Станіславі (нині Івано-Франківськ), де мав власну архіт. фірму. 1914–16 як рос. підданий був інтернований у концтаборах Талергоф і Ос­венцім. 1919–30 — у структурі мін-ва громад. споруд Польщі у Варшаві. На теренах України за­лишив значну творчу спадщину з різноманіт. стилістикою: від нео­ренесансу і «мальовничого істо­ризму» до необароко і неорококо, сецесії і модерніз. класицизму. Серед осн. реаліз. проектів — прибутк. кам’яниці на вул. М. Коперника, № 16 (1888, скульп­тор П. Гарасимович), вул. Ю. Словацького, № 8–10 (1892–94), вул. 3-го Травня (нині Січових Стрільців), № 19 (1892–94), вул. Личаківська, № 3 (1893), вілли на вул. Солодова, № 8 (1888), вул. Куркова (нині М. Ли­сенка), № 34 (1889), вул. Л. Набеляка (нині І. Котляревського), № 33 і 39 (1890–92), вул. Я. Матейка, № 4 (1891–92), палац Се­менських–Левицьких на вул. Пе­карська, № 19 (1892–94), перебудова сиротинця св. Йосипа на вул. Пекарська, № 61 (1893) у Льво­ві, житл. будинки на вул. А. Ґолуховського (нині В. Чорновола), № 26 (1902–04), вул. В. Шид­ловського (нині М. Грушевського), № 9 (1902–03), вул. Сапіжинська (нині Незалежності), № 16 (1905–06), вул. Шпитальна, № 7 (1905), повіт. адміністрація (нині Будинок спілок, 1894–95), філія краків. страх. товариства «Флоріанка» (1904), перебудова та нове оздоблення фасаду будинку товариства «Сокіл» (1905), філія Австро-Угор. банку (1907), нова Гол. пошта (нині будинок на вул. Січових Стрільців, № 15, 1908–09), реконструкція пасажу Ґартенберґів (1907), міська школа ім. Е. Плятер на вул. Я. Матейка (1926) у Станіславі. Неороман. і неоготич. стилі застосував у каплиці Цетнерів-Кшечуновичів на Личаків. цвинтарі (1891), в архіт. частинах незбережених нині вівтарів костелу вос­кресенців на вул. Пекарська, № 59 (скульптор П. Гарасимович), костелу Св. Серця Христо­вого на площі св. Юра (1892–93, скульптори П. Гарасимович, Т. Со­кульський) у Львові, парафіял. костелу у Кохавині (нині смт Гніздичів Жидачів. р-ну Львів. обл.; 1892–93, скульптор Т. Сокульський).

Завантажити статтю