КУДЕ́ЛЯ Микола Па­влович (10. 03. 1914, с. Буяни, нині Луцького ра­йону Волинської обл. — 29. 06. 2004, там само) — учасник національно-визвольного руху. Премія Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фон­ду імені Т. Шевченка (1997). Закінчив 2 класи сільської початкової школи (1922), згодом за­ймався самоосвітою. Був членом товариства «Просвіта» (від 1927), завідував громадською бібліотекою. Після закри­т­тя товариства «Просвіта» спів­працював у товариствах «Сіль­ський господар», «Від­родже­н­ня», ко­оперативі «Добробут». 1932 вступив до ОУН. За культурно-національну діяльність заарештовувався польськими (1939) і радянськими (1940) ор­ганами влади. Учасник під­пі­л­ля ОУН і пов­станського руху. 1947 засуджений до 10-ти років таборів, 1956 звільне­ний. У рідному селі організував музей імені Т. Шевченка, колекціону­вав рідкісні ви­да­н­ня його творів (по­чинаючи від «Кобзаря» 1840). Автор спогадів «Кобзар у моєму житті» (1998), «Під мурами Луць­кої тюрми» (2001), «Пекло Колими» (2002), «По історичних та шевченківських місцях» (2004; усі — Луцьк). Реабілітований 1993.