КУДІЄ́ВСЬКИЙ Костянтин Гнатович (23. 03. 1923, м. Олешки Одеської губернії, нині Цюрупинськ Херсонської обл. — 03. 05. 1992, Київ) — прозаїк, кі­нодраматург. Член Спілки письмен­ників України (1952), Спілки кінемато­графістів України (1964). Учасник Другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Ка­спійське вище військово-морське училище (Баку, 1946). Служив на Пів­нічному фло­ті. Працював у газеті «Крас­­ный флот», «Красная звезда» (від 1949), «Со­ветская культура» (усі — Москва), завідувач від­ділу журналу «Советская Укра­ина» (Київ, 1954–58, 1960–68); водночас 1965–70 — головний редактор сценарної колегії Комітету з кінемато­графії при Раді Міністрів УРСР та Київської кі­ностудії художніх фільмів імені О. Дов­женка. Друкувався від 1947. Пи­сав російською мовою. Автор збірок оповідань і повістей «Северо­мор­цы» (Архангельск, 1954), «Обго­няющая ветер» (1957; екранізовано 1959, режисер В. Дов­­гань, О. Курочкін, Ялтинська кіностудія художніх фільмів), «Водоросли цветут в глубинах» (1959), «Вечера в тени парусов» (1964), «Назовите ураган “Марией”» (1969; екранізовано 1970, режисер В. Довгань, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Дов­­женка); романів «Песня синих морей» (1962), «Горькие тума­­ны Атлантики» (1974), «Легенда о Летучем гол­ландце» (1979; пре­­мія імені П. Тичини «Чуття єдиної родини», 1980), «Летние сны в зимние ночи» (1982), «Окнами в звезды» (1989), «Линкор “Амазонка”» (1994; усі — Київ). Напи­­сав сценарії художніх фільмів «Три доби після без­смертя» (1963; приз Міністерства оборони СРСР на Всесоюзному кінофестивалі у Ленін­граді, нині С.-Петербург, 1964), «Сімнадцятий транс­атлантичний» (1971; обидва — режисер В. Довгань), «Падав іній» (1969, режисер В. Івченко; усі — Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка). Окремі твори К. пере­кладено болгарською, німецькою, польською, англійською, французькою, іспанською мовами.