Київський Свято-Введенський чоловічий монастир УПЦ МП

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-ВВЕ́ДЕНСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП засновано 1878 з ініціативи М. Єгорової (перед смертю прийняла чернечий постриг з ім’ям Димитра) як Введенську жіночу релігійну громаду. Перша начальниця — ігуменя Євфалія (Лебедєва). Того ж року збудовано й освячено церкву на честь Введення в храм Богородиці, наступного року — храм на честь Димитрія Солунського. 1882 зведено дзвіницю з під’їзними воротами у двір, засновано богадільню. До поч. 20 ст. громада нараховувала 118 сестер. 1901 перетворено на жіночий монастир. Того ж року відкрито церковно-парафіяльну школу для дівчаток. 1935 обитель закрито, дзвіницю зруйновано. 1941 монастир відновлено, під керівництвом ігумені Єлівферії тут перебувало 34 насельниці. Після закриття обителі 1960 насельниці перейшли до Київського Свято-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря. У приміщеннях розміщено лікарню й склади.

1992 розпочалося відновлення обителі. 1996 монастир офіційно відкрито як чоловічий. Нині на території обителі діють Свято-Введенський храм, у якому покояться мощі преподобної Олімпіади Київської, Свято-Димитрівська церква-усипальниця, розміщена у крипті головного храму (у ній покояться мощі преподобної Димитри Київської), та домова церква на честь преподобного Ісидора Пилусіотського. Настоятель від 1996 — єпископ Фастівський Даміан (Давидов), вікарій Київської Митрополії. Кількість насельників — понад 10 осіб. Святиня — чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смирення».

Рекомендована література

1. Кочубинская Т. Обитель на Печерске. Киевский Свято-Введенский монастырь. К., 2008.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю