Київський Свято-Введенський чоловічий монастир УПЦ МП

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-ВВЕ́ДЕНСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП засновано 1878 з ініціативи М. Єгорової (перед смертю прийняла чернечий постриг з імʼям Димитра) як Введенську жіночу релігійну громаду. Перша начальниця — ігуменя Євфалія (Лебедєва). Того ж року збудовано й освячено церкву на честь Введе­н­ня в храм Богородиці, на­ступного року — храм на честь Димитрія Солунського. 1882 зведено дзвіницю з під­ʼїзними воротами у двір, засновано богадільню. До поч. 20 ст. громада нараховувала 118 сестер. 1901 пере­творено на жіночий монастир. Того ж року від­крито церковно-парафіяльну школу для дівчаток. 1935 обитель закрито, дзвіницю зруйновано. 1941 монастир від­новлено, під керівництвом ігумені Єлівферії тут пере­бувало 34 насельниці. Після закри­т­тя обителі 1960 насельниці пере­йшли до Київського Свято-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря. У приміще­н­нях роз­міщено лікарню й склади.

1992 роз­почалося від­новле­н­ня обителі. 1996 монастир офіційно від­крито як чоловічий. Нині на території обителі діють Свято-Введенський храм, у якому покояться мощі преподобної Олімпіади Київської, Свято-Димитрівська церква-усипальниця, роз­міщена у крипті головного храму (у ній покояться мощі преподобної Димитри Київської), та домова церква на честь преподобного Ісидора Пилусіотського. Настоятель від 1996 — єпис­коп Фастівський Даміан (Давидов), вікарій Київської Митрополії. Кількість насельників — понад 10 осіб. Святиня — чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смире­н­ня».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю