Київський Свято - Катерининський Греко - Синайський чоловічий монастир

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-КАТЕРИ́НИНСЬКИЙ ГРЕ́КО-СИНА́ЙСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1738 грец. громадою Києва. 1739–41 збудовано трибан­ну церкву св. Катерини в стилі укр. бароко, організовано грец. братство і школу. 1747 Синод надав громаді статус монастиря, який ієрархічно і фінансово був підзвітний Синай. архі­єпис­копу і Київ. митрополиту. Гол. зав­да­н­ня обителі — збира­н­ня милостині для ченців, які мешкали на Синай. горі (нині Єгипет), звідти також при­значали її архімандритів. 1757 за проектом арх. І. Григоровича-Барського споруджено деревʼяні келії та дзвіницю. 1787 імператриця Катерина ІІ пере­дала у власність обителі будівлі колиш. Петропавлів. монастиря, які 1828 ві­дібрали для роз­міще­н­ня в них духов. семінарії. На­прикінці 19 ст. церкву св. Катерини пере­будовано на однобан­ну. 1912 за проектом арх. В. Ейснера збудовано прибутк. будинок, а 1914 — нову дзвіницю. На поч. 1920-х рр. монастир закрито. 1929 Свято-Катеринин. церкву зруйновано, 1930 ро­зі­брано верх­ні яруси дзвіниці. Від 1995 у монастир. спорудах роз­міщено Київ. упр. Нац. банку України.

Літ.: Зверинский В. В. Материал для историко-топо­графического ис­следования о православных монастырях в Рос­сийской империи. Т. 1. С.-Петербург, 1890; Петров Н. И. Греческий Екатерининский монастырь в Киеве // Тр. Киев. духов. академии. 1896. № 1; Денисов Л. И. Православные монастыри Рос­сийской империи. Москва, 1908; Геврик Т. Втрачені архітектурні памʼятки Києва. Нью-Йорк, 1987.

С. І. Білокінь

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю