Київський Свято - Катерининський Греко - Синайський чоловічий монастир
Визначення і загальна характеристика
КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-КАТЕРИ́НИНСЬКИЙ ГРЕ́КО-СИНА́ЙСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1738 грец. громадою Києва. 1739–41 збудовано трибанну церкву св. Катерини в стилі укр. бароко, організовано грец. братство і школу. 1747 Синод надав громаді статус монастиря, який ієрархічно і фінансово був підзвітний Синай. архієпископу і Київ. митрополиту. Гол. завдання обителі — збирання милостині для ченців, які мешкали на Синай. горі (нині Єгипет), звідти також призначали її архімандритів. 1757 за проектом арх. І. Григоровича-Барського споруджено дерев’яні келії та дзвіницю. 1787 імператриця Катерина ІІ передала у власність обителі будівлі колиш. Петропавлів. монастиря, які 1828 відібрали для розміщення в них духов. семінарії. Наприкінці 19 ст. церкву св. Катерини перебудовано на однобанну. 1912 за проектом арх. В. Ейснера збудовано прибутк. будинок, а 1914 — нову дзвіницю. На поч. 1920-х рр. монастир закрито. 1929 Свято-Катеринин. церкву зруйновано, 1930 розібрано верхні яруси дзвіниці. Від 1995 у монастир. спорудах розміщено Київ. упр. Нац. банку України.