ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Київський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-ПОКРО́ВСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1889 княгинею О. Романовою (у чернецтві — Анастасія; 2009 канонізовано). 1890–91 за проектом інж. К. Тарасова зведено огорожу зі святими та екон. брамами. 1896 за проектом арх. В. Ніколаєва розпочато будівництво Свято-Миколаїв. собору у нетиповому для Києва стилі моск.-ярослав. храмів 15–16 ст., який 1911 освячено. Зведено також церкви Покровську, трапезну Михайлівську і шпитальну Агапіта Печерського. Діяли фельдшер. школа, училище для дівчат, лікарня на 40 ліжок, амбулаторія, аптека й притулки для сліпих і невиліковно хворих, золотошвейна й іконописна майстерні. 1896 імператор Микола ІІ зробив значну пожертву на монастир. мед. установи, після чого лікарню назвали його ім’ям. У хірург. відділ. (засн. 1892) уперше в Києві з’явився рентґенів. апарат (1896). Існувала церк.-парафіял. школа з гуртожитком для учнів. 1890 тут проживало 6 черниць, 342 послушниці. Від 1894 у підпорядкуванні обителі перебував Межигір. Спасо-Преображен. монастир. (нині с. Нові Петрівці Вишгород. р-ну Київ. обл.). Під час 1-ї світової війни в лікарняних корпусах розміщено шпиталь. 1918 будинок амбулаторії передано 1-й укр. гімназії ім. Т. Шевченка (дир. В. Дурдуківський). 1923 обитель закрито. У 1930-х рр. Свято-Миколаїв. собор передано АН УРСР під друкарню, 1934 церкву Покрови Пресвятої Богородиці — під клуб залізн. лікарні. 1941 обитель відновлено. Настоятелька від 1942 — ігуменя Архелая (Савельєва). Після пожежі 1981 відновлено Свято-Миколаїв. собор, 1989–93 відреставровано Покров. храм, відкрито церкву на честь преподобного Агапіта Печерського. 1993–2002 у підпорядкуванні обителі перебував Пантелеймонів. скит у Феофанії (нині Київський Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир). Нині настоятелька — ігуменя Каллісфенія (Шамайло). Кількість насельниць — 169 осіб. Святині — чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Почаївська», мощі преподобної Анастасії Київської, преподобносповідниці Софії Київської.

Рекомендована література

  1. Шайдуров Т. Покровський монастир у Києві // Православ. вісн. 1989. № 10;
  2. Тиманович Є., Трегубова Т., Федорова Л. Покровський жіночий монастир // Звід пам’яток історії та культури України: Київ. К., 1999. Кн. 1, ч. 2.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Святині
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
6226
Вплив статті на популяризацію знань:
484
Бібліографічний опис:

Київський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП / С. І. Білокінь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-6226.

Kyivskyi Sviato-Pokrovskyi zhinochyi monastyr UPTs MP / S. I. Bilokin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-6226.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору