Кинева Пенка Петрова

КИ́НЕВА Пенка Петрова (Кънева Пенка Петърова; 15. 09. 1942, с. Димчо Ловец. обл., Болгарія) – болгарська перекладачка. Член Болгар. СП (1971). Закін. Київський університет (1965). Перекладає з укр., рос. і білорус. мов. У перекл. К. видано повість «Четверта рота» В. Собка (1967), романи «Дума про тебе» (1970) та «Чотири броди» (1984) М. Стельмаха, «З погляду вічності» (1972) і «Переходимо до любові» (1974) П. Загребельного, «На білому світі» М. Зарудного (1973), «Прапороносці» (1976) й «Собор» (1988) О. Гончара, «Канал» І. Григурка (1976), «Оглянься в осені» В. Яворівського (1983), зб. оповідань «На полювання з усмішкою» Остапа Вишні (1976), оповідань та повістей «Деревій» (1980) і «Вогник далеко в степу» Григора Тютюнника, «Жартували з Катериною» Є. Гуцала, «Самотній вовк» В. Дрозда, літ. пародій, фейлетонів, гуморист. оповідань «Гіперболи» Ю. Івакіна (усі – 1984), вибр. творів «Зачарована Десна» О. Довженка (1986), зб. публіцистики «Від Дніпра до Дунаю» (1977), укр. гумору «Емансипація чоловіків», «Українські народні казки» (обидві – 1979). Одна з перекладачок болгар. видань вибр. творів Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника (усі – 1978), вибр. творів «Передчуття радості» Є. Гуцала (1982), зб. малої прози «Сучасні українські оповідання» (1971), «Степові вітри» (1980), прози й поезії «Друзі» (1984) та ін. Авторка статей про укр. письменників, передмов до болгар. видань їхніх творів. У її перекл. також вийшла «Історія України» О. Субтельного (1995).

Літ.: Кинева П.: «Я порівняла б перекладача з музикантом…» [Інтерв’ю] // Всесвіт. 1981. № 9; Басат Е. Преводът: Лица и маски: Портрети на български преводачи. София, 2010. Кн. 2.

В. О. Захаржевська

Рекомендована література

1. Кинева П.: «Я порівняла б перекладача з музикантом…» [Інтерв’ю] // Всесвіт. 1981. № 9;
   Google Scholar Internet
2. Басат Е. Преводът: Лица и маски: Портрети на български преводачи. София, 2010. Кн. 2.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю