Кипріян Іван

КИ­ПРІЯ́Н Іван (27. 10. 1856, м. Сокаль, нині Львів. обл. — 1924) — диригент, композитор, музико­знавець, громадсько-політичний і церковний діяч УГКЦ. Закін. Ставропігій. гімназію у Львові (1879; викл. А. Вахнянин), Пере­мишл. духовну семінарію (Польща, 1883), навч. у Львів. духов. семінарії (1882). У 1883 рукопоклад. на священика владикою Іоан­ном (Ступницьким). Від­тоді працював у парафії м. Добромиль (нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.), водночас керував хором у м-ку Любачев. 1884–88 — адміністратор, парох у с. Шумʼяч (нині Турків. р-ну Львів. обл.), де диригував світс. мішани- ми хорами. 1888–1919 — парох м-ка Немирів Рава-Руського пов. (нині смт Яворів. р-ну Львів. обл.). При парафії у Немирові 1889 створив «Руську читальню» (від 1895 діяла під патронатом львів. товариства «Просвіта»). 1905 — за­ступник, згодом голова повіт. товариства «Просвіта» у Раві-Руській. Автор праці «Основи музики» (1880, у рукописі). 1885 у Пере­мишлі видав «Учебникъ початковыхъ вѣдомо­стій музики и спѣву», у якому вперше опрацював укр. муз. термінологію. 1898 написав марш «За Русь» на честь 50-ї річниці скасува­н­ня кріпацтва в Галичині (сл. В. Ференчака; на­друк. як Квартет для мішаного і чол. хору). Видав «Партитуру церковних хорів» Д. Бортнянського (1883), «Божествен­ну Літургію святого Василія Великого» (Л., 1893), «Церковний спів­аник для шкільної молоді» (1910). Записані ним нар. пісні вміщено у зб. «Русько-народні галицькі мелодії» П. Бажанського (Л., 1905–12, вип. 1– 10). У 1900 К. обрано головою «Руської ради» Рава-Руського пов. Був чл. Укр. нац.-демократ. партії. Брав участь у вибор. кампаніях до Галиц. кра­йового сейму й австр. парламенту. Засуджував позицію москвофіл. партії, яка під­тримала поляків у боротьбі з укр. нац. рухом. 1919–20 був капеланом УГА. Побоюючись пере­слідувань з боку польс. влади, ви­їхав до Чехо-Словач­чини. Від листопада 1920 — викладач випуск. курсів, катехит у таборі укр. інтернованих у м. Ліберці, де 1921 організував спів­ац.-муз. секцію. 1922 (за ін. даними — 1923) заарешт. рад. карал. органами, висланий до концтабору у Сибір. К. опікувався дітьми, які там пере­бували, сповід­ав і причащав вʼязнів перед смертю. Ді­знавшись про засудже­н­ня на смерть 20-ти дітей, нелегально пробрався до них. Вартові зна­йшли усіх замерзлими.

Пр.: Партитура спѣвовъ церковныхъ и свѣтскихъ. 1882; Оỹтреня въ свѦтую и великую недѣлю Пасхи. 1883; Церковні пісні. 2009 (усі — Львів).

Літ.: Лебедович І. Полеві духівники Української Галицької Армії. Він­ніпеґ, 1963; Горак Я. Листи Івана Ки­пріяна // Музика Галичини: Наук. зб. Львів. муз. академії. 2001. Т. 6, вип. 5; Жаровський О. Отець Іван Ки­пріян — життя та діяльність. Л., 2002; Ки­пріян М. Отець Іван Ки­пріян (1856–1924). Священик, диригент, композитор, автор музичних під­ручників. Л., 2012.

М. В. Ки­пріян

Завантажити статтю