Малиш Іван Васильович
Визначення і загальна характеристика
МА́ЛИШ Іван Васильович (псевд. — І. Василенко; 25. 06. 1922, с. Пархомівка, нині Краснокут. р-ну Харків. обл. — 16. 06. 2004, с. Гуртовівка Коломац. р-ну Харків. обл.) — поет, живописець. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Від 1945 — учитель малювання та бібліотекар Пархомів. школи. Закін. Харків. культ.-осв. технікум (1949) та бібліотеч. інститут (1957). Працював від 1949 зав. б-ки с. Котельва (нині смт Полтав. обл.); від 1955 — у м. Дрогобич (Львів. обл.): зав. рай., згодом міської б-ки для дітей та юнацтва. Кер. Дрогоб. літ. об’єдн. (від 1960). У Полтаві: від 1962 — зав. метод. кабінету обл. б-ки; 1963–76 — методист, заст. дир. обл. наук. мед. б-ки. Перший вірш опубл. 1937 у г. «Колективіст Краснокутщини». Видав поет. зб. «Ровесникам» (Дрогобич, 1959), «Серцям — любити» (1966), «На струнах днів» (1972; обидві — Харків). Друкувався у г. «Літературна Україна», ж. «Ранок», «Прапор», «Віче», антології «Калинове гроно» (П., 2004), а також у періодиці Харківщини, Львівщини, Полтавщини, Донеччини. Деякі поезії перекладено болгар. (вміщено у зб. «Добър ден, братя!», Х., 1972) та рос. (зб. «День поэзии», Куйбишев, 1980) мовами. Упорядкував 32 збірки влас. поезій, з яких друзі видали: «Добридень, Краснокутщино!» (П., 2012), «У Коломацькім краю» (Х., 2013), «Вогонь на себе» (К., 2016; звеличено ідеал нац. незалежності України). На тексти М. створено низку пісень. Написав оповідання «Пиріжок» про голодомор 1932–33 в Україні. Малював портрети Т. Шевченка, укр. краєвиди, ідилічні картини побачень молодої пари у вишиванках. Гол. персонаж маляр. робіт — козак Мамай. У рідному селі відкрито музей картин М., на його честь названо вулицю.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
