Малкович Іван Антонович

Визначення і загальна характеристика

МАЛКО́ВИЧ Іван Антонович (10. 05. 1961, с. Березів Нижній Косів. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — поет, видавець. Національна премія України імені Т. Шевченка (2017). Член НСПУ (1986). Закін. Київський університет (1985). Учителював; працював ред. дошкіл. літ-ри видавництва «Веселка» (1986–87); ред. відділу поезії видавництва «Молодь» (1987–89); літ. ред. у дит. ж. «Соняшник» (1991–92); гол. ред. дит. програм «Укртелефільму» (1992). У 1992 заснував і очолив приватне дит. видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (усі — Київ), яке від 2008 випускає й літературу для дорослих (Форумом видавців у Львові 2002 визнане кращим видавництвом року, 2004 М. — кращим дир. видавництва в Україні). Перші поезії надрук. 6 січня 1981 у г. «Літературна Україна». Своєрідність поетики М., її пісенність та барок. театралізованість, вертепність образів і сюжетів пояснюється органікою міфопоет. мислення, закоріненістю в образи й символи архаїч. звичаєвої культури карпат. регіону, антиурбаніст. світовідчуттям, одвіч. філос. роздумами про доб­ро і зло. Вона позначена також впливами поезії Є. Плужника, Б.-І. Антонича, П. Тичини. Вірші М. увійшли до багатьох літ. (віт­чизн. і переклад.) антологій, хрестоматій, шкіл. підручників. Чимало з них поклали на музику М. Бурмака, В. Морозов, Т. Чубай та ін. композитори й виконавці, а також перекладені англ., нім., італ., рос., польс., бенґал., литов., норвез., груз., словац., словен. мовами. М. — ред., упорядник, автор і перекладач кількох десятків книжок для дітей, що побачили світ у створ. ним видавництві, серед них — «Українська абетка» (1992; 1993), «Золотий павучок» (1997; 2009), «Абетка» (1999; 2000–12), «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (2002–12), «Різдвяна рукавичка» (2004; 2009), «Ліза та її сни» (2005–07; 2009–12), «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами» (2007–12), а також «Дитяча Євангелія» (2009–12), «Нове вбрання для короля» (2010; переспів з англ.), «Улюблені вір­ші» у 2-х т. (1994; 2000–12), «100 казок» у 3-х т. (2005–12).

Завантажити статтю