Малопільський геоботанічний округ
Визначення і загальна характеристика
МАЛОПІ́ЛЬСЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — частина Поліської геоботанічної підпровінції, знаходиться у межах Волинської, Рівненської, Львівської областей. У складі флори переважають бореальні та неморал. види з домішкою центр.-європейських. Із типів природ. рослинності найпоширеніші ліси (соснові, дубово-соснові, подекуди грабово-дубово-соснові, дубові, грабово-дубові, вільхові, ясеневі), дещо менше — луки та болота. Трапляються здебільшого заплавні луки, зокрема справжні різнотравно-злакові з формаціями костриці лучної, мітлиці, тонконога лучного, менш поширені торф’янисті луки щучникові, молінієві, дрібноосокові, з осокою чорною, просоподібною та жовтою, болотисті злаково-осокові й осокові. Болота займають в основному широкі долини невеликих річок. Болота торфові, майже виключно евтрофні, осокові та осоково-гіпсові. Рослин. покрив значно трансформований, розораність бл. 40–45 %. Залісеність 30–35 %. Заболоченість раніше становила 5,3 %, нині майже всі болота осушені та освоєні. Виділяють 4 геоботан. р-ни: Рава-Русько-Бродів., Смизько-Острозько-Плужнян., Кам’янсько-Бузько-Вінни-ків., Олеськів. (Передподіл.). У межах округу — Бущанський заказник, Волицький заказник, Лешнівський заказник, Потелицький гідрологічний заказник та ін. природно-заповідні тер. і об’єкти.