Мальмберг Володимир Костянтинович

МА́ЛЬМБЕРГ Володимир Костянтинович (Мальмберг Владимир Кон­стантинович; 01(13). 12. 1860, Мос­ква — 09. 12. 1921, там само) — російський історик мистецтва, археолог, колекціонер і музейний діяч. Доктор теорії та історії мистецтв (1905). Член-кореспондент Імператор. археол. комісії (1895), чл. ради Рос. держ. археол. комісії (1918), чл. Моск. секції Рос. академії історії матеріал. культури. Дійсний член Археол. товариства у С.-Петербурзі, Товариства історії та старовини в Одесі (1890–1907), член-кореспондент Герман. археол. ін­ституту (1907). Закін. істор.-філол. факультет Казан. університету (Росія, 1884), слухав лекції у Берлін. університеті (1886), навч. у С.-Петербур. університеті (1887 склав екзамени на ступ. магістра) під керівництвом А. Пра-хова, І. Помяловського, П. Нікітіна. Викладав у Казан. (1888–90 — приват-доцент), Юрʼєв. (нині м. Тарту, Естонія, від 1890 — проф., 1896–1907 — ординар. професор кафедри давньокласич. філології та археології), Моск. (від 1907 — ординар. професор кафедри теорії та історії витонч. мистецтв, від 1913 — засл. проф.) університетах, в Археол. ін­ституті, на Моск. вищих жін. курсах, Вищих жін. юрид. курсах В. Полторацької. Із наук. метою 1894, 1897, 1900 від­віду­вав країни Європи, Єгипет. Залучений 1908 проф. І. Цвєтаєвим до опису антич. колекції Моск. музею витонч. мистецтв (нині Музей образотвор. мистецтв ім. О. Пу-шкіна), де М. працював 1911–13 ст. хранителем, 1913–21 — директор (створив екс­позицію, був завідувач від­ділу антич. мистецтва, ві­ді­грав провід­ну роль у формуван­ні принципів наук.-зберігал. і просвітниц. роботи музею). Наукові дослідже­н­ня: антична архітектура, декор. скульптура, вазовий живопис, кераміка, торевтика, памʼятки худож. ремесла, єгипет. мистецтво. Особливу увагу приділяв про­блемам іконо­графії та композиції, систематизації фактич. матеріалу. Про зна­йдені на тер. Пд. Росії памʼятки грец. худож. ремесла опублікував роз­відки «Описаніе клас­сическихъ дрѣвно-стей, найден­ныхъ въ Херсонесѣ въ 1888 и 1889 годахъ» (С.-Петер-бургъ, 1892), «Памятники греческаго и греко-варварскаго искус­ства, найден­ные въ курганѣ Карагодеуашхъ» // «Матеріалы по археологіи Рос­сіи» (1894, № 13), «Три архаическихъ бронзы изъ Херсонской губерніи» // там само (1907, № 32, спів­­авт.), «Воинъ на золотой обшивкѣ но-жонъ изъ Чертомлыцкаго кургана и на вазѣ изъ Нолы» (Казань, 1913), «Воинъ, защищающий павшѣго товарища, на черто-млыцкихъ ножнахъ и другихъ памятникахъ греческаго искус­ства» (Х., 1914). Пр.: Этюды по древне-греческому искус­ству: О нѣкоторыхъ пріемахъ гон-чаровъ-живописцевъ. С.-Петербургъ, 1889; Къ во­просу о древне-греческомъ вооруженіи: Щиты съ ковриками. Казань, 1890; Метопы древне-греческихъ храмовъ: Ис­слѣдованіе въ области декор. скульптуры. Казань, 1890; Дерптъ, 1892; Заметки къ во­просу о метопахъ Парфенона. Юрьевъ, 1894; Къ во­просу о композиціи эгинскихъ фронтоновъ. Юрьевъ, 1895; Успѣхи современ­ной археологіи. Юрьевъ, 1896; По поводу новыхъ рекон­струкций трѣхъ античныхъ фронтоновъ. С.-Петербургъ, 1900; Не­при­знан­ная Пенфесилія: Методол. этюдъ // Зап. клас­сич. отдѣленія Рус. археол. об-ва. С.-Петербургъ, 1901. Т. 1; Древне-греческіе фронтон­ные композиціи: Ис­слѣдованіе въ области декор. скульптуры. С.-Петербургъ, 1904; Мос­ква, 1905; Этюды по древне-греческой вазовой живописи // Журн. Мин-ва нар. просвѣщенія. 1906. № 5–7; 1907, № 1, 4, 5, 9; Античные вазы и тер­ракот­ты. Юрьевъ, 1910 (спів­­авт.); Античные мраморы и бронзы. Юрьевъ, 1911 (спів­­авт.); Старый предрас­судокъ: Къ во­просу объ изображѣніи человѣчес. фигуры въ египет. рельефе. Мос­ква, 1915.

Завантажити статтю