Мальмберг Володимир Костянтинович

МА́ЛЬМБЕРГ Володимир Костянтинович (Мальмберг Владимир Константинович; 01(13). 12. 1860, Мос­ква — 09. 12. 1921, там само) — російський історик мистецтва, археолог, колекціонер і музейний діяч. Доктор теорії та історії мистецтв (1905). Член-кореспондент Імператор. археол. комісії (1895), чл. ради Рос. держ. археол. комісії (1918), чл. Моск. секції Рос. академії історії матеріал. культури. Дійсний член Археол. товариства у С.-Петербурзі, Товариства історії та старовини в Одесі (1890–1907), член-кореспондент Герман. археол. інституту (1907). Закін. істор.-філол. факультет Казан. університету (Росія, 1884), слухав лекції у Берлін. університеті (1886), навч. у С.-Петербур. університеті (1887 склав екзамени на ступ. магістра) під керівництвом А. Пра-хова, І. Помяловського, П. Нікітіна. Викладав у Казан. (1888–90 — приват-доцент), Юр’єв. (нині м. Тарту, Естонія, від 1890 — проф., 1896–1907 — ординар. професор кафедри давньокласич. філології та археології), Моск. (від 1907 — ординар. професор кафедри теорії та історії витонч. мистецтв, від 1913 — засл. проф.) університетах, в Археол. інституті, на Моск. вищих жін. курсах, Вищих жін. юрид. курсах В. Полторацької. Із наук. метою 1894, 1897, 1900 відвіду­вав країни Європи, Єгипет. Залучений 1908 проф. І. Цвєтаєвим до опису антич. колекції Моск. музею витонч. мистецтв (нині Музей образотвор. мистецтв ім. О. Пу-шкіна), де М. працював 1911–13 ст. хранителем, 1913–21 — директор (створив експозицію, був завідувач відділу антич. мистецтва, відіграв провідну роль у формуванні принципів наук.-зберігал. і просвітниц. роботи музею). Наукові дослідження: антична архітектура, декор. скульптура, вазовий живопис, кераміка, торевтика, пам’ятки худож. ремесла, єгипет. мистецтво. Особливу увагу приділяв проблемам іконографії та композиції, систематизації фактич. матеріалу. Про знайдені на тер. Пд. Росії пам’ятки грец. худож. ремесла опублікував розвідки «Описаніе классическихъ дрѣвно-стей, найденныхъ въ Херсонесѣ въ 1888 и 1889 годахъ» (С.-Петер-бургъ, 1892), «Памятники греческаго и греко-варварскаго искусства, найденные въ курганѣ Карагодеуашхъ» // «Матеріалы по археологіи Россіи» (1894, № 13), «Три архаическихъ бронзы изъ Херсонской губерніи» // там само (1907, № 32, спів­авт.), «Воинъ на золотой обшивкѣ но-жонъ изъ Чертомлыцкаго кургана и на вазѣ изъ Нолы» (Казань, 1913), «Воинъ, защищающий павшѣго товарища, на черто-млыцкихъ ножнахъ и другихъ памятникахъ греческаго искусства» (Х., 1914). Пр.: Этюды по древне-греческому искусству: О нѣкоторыхъ пріемахъ гон-чаровъ-живописцевъ. С.-Петербургъ, 1889; Къ вопросу о древне-греческомъ вооруженіи: Щиты съ ковриками. Казань, 1890; Метопы древне-греческихъ храмовъ: Исслѣдованіе въ области декор. скульптуры. Казань, 1890; Дерптъ, 1892; Заметки къ вопросу о метопахъ Парфенона. Юрьевъ, 1894; Къ вопросу о композиціи эгинскихъ фронтоновъ. Юрьевъ, 1895; Успѣхи современной археологіи. Юрьевъ, 1896; По поводу новыхъ реконструкций трѣхъ античныхъ фронтоновъ. С.-Петербургъ, 1900; Непризнанная Пенфесилія: Методол. этюдъ // Зап. классич. отдѣленія Рус. археол. об-ва. С.-Петербургъ, 1901. Т. 1; Древне-греческіе фронтонные композиціи: Исслѣдованіе въ области декор. скульптуры. С.-Петербургъ, 1904; Мос­ква, 1905; Этюды по древне-греческой вазовой живописи // Журн. Мин-ва нар. просвѣщенія. 1906. № 5–7; 1907, № 1, 4, 5, 9; Античные вазы и терракотты. Юрьевъ, 1910 (спів­авт.); Античные мраморы и бронзы. Юрьевъ, 1911 (спів­авт.); Старый предрассудокъ: Къ вопросу объ изображѣніи человѣчес. фигуры въ египет. рельефе. Мос­ква, 1915.

Рекомендована література

1. Сборникъ Московскаго общества по исследованію памятниковъ дрѣвности. Мос­ква, 1917. Вып. 2: Въ честь проф. В. К. Мальмберга; Шервин-ский С. В. К. Мальмберг // Среди коллекционеров. 1922. № 2;
   Google Scholar Internet
2. Музей. Художе-ственные собрания СССР. Мос­ква, 1982. Вып. 3;
   Google Scholar Internet
3. Волков В. А., Кулико-ва М. В., Логинов В. С. Московские профессора XVIII — начала XX веков. Гуманитар. и обществен. науки. Мос­ква, 2006;
   Google Scholar Internet
4. Мальмберг Я. Н. Из глубины времен (В. К. Мальмберг — К. Е. Дум-берг — В. Г. Тизенгаузен) // Истор. и соц.-образовател. мысль. 2014. № 2(24).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю