Мальський Анатолій Якович

МА́ЛЬСЬКИЙ Анатолій Якович (03(16). 07. 1909, станиця Митякінська Донец. округу Обл. Війська Донського, нині Ростов. обл., РФ — 17. 02. 1989, м. Обнінськ Калуз. обл., РФ) — фахівець у галузі ядерного приладобудування. Кандидат технічних наук (1964). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1943, 1949), Ленін. (1961) премії. Державні нагороди СРСР. Навч. у Шосткин. хім.-технол. інституті (нині Сум. обл., 1929–32), закін. Ленінгр. хім.-технол. інститут (1933). Працював на заводі № 5 Нар. комісаріату боєприпасів СРСР у Ленінграді (1933–40); гол. інж. оборон. заводу в м. Електросталь (Моск. обл., 1940–44), заводів № 12 у Москві (1944) та № 386 у м. Новосибірськ (1945); дир. заводу № 309 у м. Чапаєвськ (Самар. обл., 1945–47); у КБ-11 у м. Саров (нині Нижньогород. обл., 1947–53), де очолював спочатку завод № 2, а від 1952 — завод № 3 і брав безпосередню участь у виготовленні й випробуванні першої вітчизн. атом. бомби (1949); від 1953 — заступник директора, 1955–70 — директор комбінату «Електрохімприлад» у м. Лєсной (Свердлов. обл.; усі — РФ); 1971–86 — директор приладобуд. заводу «Сигнал» у м. Обнінськ. Від 1986 — на пенсії. Наукові дослідження: пром. виробництво вибух. речовин і боєприпасів. Під його керівництвом налагоджено серій. випуск ядер. боєзарядів, оснащення атом. електростанцій системами контрол. приладів.

Літ.: А. Я. Мальский: К 100-летию со дня рождения. Лесной, 2009.

М. М. Турчин