МА́ЛЬСЬКИЙ Анатолій Якович (03(16). 07. 1909, станиця Митякінська Донец. округу Обл. Війська Донського, нині Ростов. обл., РФ — 17. 02. 1989, м. Обнінськ Калуз. обл., РФ) — фахівець у галузі ядерного приладобудува­н­ня. Кандидат технічних наук (1964). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1943, 1949), Ленін. (1961) премії. Державні нагороди СРСР. Навч. у Шосткин. хім.-технол. ін­ституті (нині Сум. обл., 1929–32), закін. Ленінгр. хім.-технол. ін­ститут (1933). Працював на заводі № 5 Нар. комісаріату боє­припасів СРСР у Ленін­граді (1933–40); гол. інж. оборон. заводу в м. Електро­сталь (Моск. обл., 1940–44), заводів № 12 у Москві (1944) та № 386 у м. Новосибірськ (1945); дир. заводу № 309 у м. Чапаєвськ (Самар. обл., 1945–47); у КБ-11 у м. Саров (нині Нижньогород. обл., 1947–53), де очолював спочатку завод № 2, а від 1952 — завод № 3 і брав без­посередню участь у виготовлен­ні й ви­пробуван­ні першої вітчизн. атом. бомби (1949); від 1953 — за­ступник директора, 1955–70 — директор комбінату «Електрохім­прилад» у м. Лєсной (Свердлов. обл.; усі — РФ); 1971–86 — директор приладобуд. заводу «Сигнал» у м. Обнінськ. Від 1986 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня: пром. виробництво вибух. речовин і боє­припасів. Під його керівництвом налагоджено серій. випуск ядер. боєзарядів, оснаще­н­ня атом. електро­станцій системами контрол. приладів.