Малюта Юрій Михайлович
МАЛЮ́ТА Юрій Михайлович (23. 04. 1932, Київ — 01. 11. 2011, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1971). Закін. Київський університет (1956). Працював 1956–58 в Інституті буд. техніки Академії архітектури УРСР; від 1958 — в Інституті ядер. дослідж. НАНУ (обидва — Київ): від 1970 — провідний науковий співробітник 1961–86 — у відрядженні в Об’єдн. інституті ядер. дослідж. (м. Дубна) та Інституті фізики високих енергій (м. Серпухов; обидва — Моск. обл.). Основні напрями наук. досліджень: теор. фізика високих енергій; спектри тополог. солітонів, суперструн, D-бран і фазових переходів між ними.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Катализ протонного распада в теории суперструн // КНТ. 1997. № 3; Compactifications of F-theory on Calabi-Yau Fourfolds // Доп. НАНУ. 1998. № 11; Matter in F-theory // Там само. 1999. № 11; БПС-состояния в F-теории // УМЖ. 2002. Т. 54, № 9; Розпади D-бран і групи Ext // Доп. НАНУ. 2005. № 4; High energy physics and algebraic geometry // Зб. пр. Інституту математики НАНУ. 2009. Т. 6, № 2; Stringy approach to the minimal supersymmetric standard model // Problems Atomic Science and Technology. 2011. № 3; Searches for superparticles at the LHC by application of computer simulation // Там само. 2013. № 3 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
