МАЛЮ́ТІНА Зінаїда Никифорівна (22. 01(03. 02). 1881, м. Катеринослав, нині Дні­про — 11. 08. 1976, м. Магнітогорськ Челябін. обл., РФ) — спів­ачка (сопрано), педагог. Проф. Закін. Моск. консерваторію (1906; кл. У. Мазет­ті). Дебютувала 1906 у Харкові, спів­ала в антре­призах у Варшаві, Катеринославі, Курську, Москві, Полтаві. Від 1908 — викладач муз. училища Катеринослав. від­діл. Імператор. РМТ, ви­ступала як солістка в про­грамах симф. і камер. концертів. Під­тримувала дружні стосунки із Д. Яворницьким, І. Соколом. Брала активну участь в концертах Катеринослав. «Просвіти», її учні неодноразово ви­ступали учасниками «Українсь­ких концертів». Включе­н­ня в репертуар студентів муз. училища укр. нар. пісень, творів М. Лисенка, К. Стеценка викликало незадоволе­н­ня керівництва навч. закладу, а згодом і звільне­н­ня її з посади. Від 1913 викладала спів у приват. муз. школах, від 1919 — проф. і декан вокал. факультету Укр. консерваторії у Катеринославі; від 1923 — декан Вищих муз.-драм. курсів, 1928–35 — проф. Муз.-драм. ін­ституту в Харкові; 1935–37 — Держ. ін­ституту театр. мистецтва у Москві. Від 1941 мешкала в Магнітогорську, де викладала вокал у муз. училищі, працювала з аматорами в гуртках самодіяльності. Серед учнів — І. Паторжинський, П. Рос­сихін, М. Сокіл-Рудницька. Свою нотну бібліотеку (понад 100 прим. опер. клавірів, творів укр. і рад. композиторів) М. пере­дала 1962 Дні­проп. муз. училищу (нині Дні­проп. академія музики).