Малюшицький Юрій Миколайович
МАЛЮШИ́ЦЬКИЙ Юрій Миколайович (11. 01. 1903, Київ — 30. 03. 1987, там само) — фахівець у галузі геомеханіки. Син М. Малюшицького. Доктор технічних наук (1967). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1926). Працював інж. шляхів сполучення в Серед. Азії на буд-ві Памір. тракту (1926–28); в апараті Наркомату шляхів сполучення СРСР та його НДІ шляхів (Москва, 1930–36), де обіймав посади від інж. до нач. сектора; на будівництвах залізниць СРСР (1936–46); у Інституті геол. наук і гірн. справи АН УРСР (1946–59); інституті «УкрНДІпроект» Міністерства вугіл. промисловості СРСР (1959–76); Відділ. геодинаміки вибуху Інституту геофізики АН УРСР (1976–84; усі — Київ): ст. н. с.–консультант. Наукові дослідження: відцентрове моделювання динаміки гірських порід та його застосування для розв’язання геотех. задач; фіз.-мех. властивості гірських порід і питання стійкості вугіл. кар’єрів та пластів-відвалів. Його монографію «Устойчивость насыпей-отвалов (центробежное моделирование)» (К., 1975) перекладено англ. мовою та видано Кембридж. університетом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Физико-механические свойства горных пород и их значение в вопросах устойчивости бортов угольных карьеров. Москва; Ленинград, 1951; Условия устойчивости бортов карьеров. К., 1957; Центробежное моделирование насыпей-отвалов. К., 1985.