Маляров Анатолій Андрійович
МА́ЛЯРОВ Анатолій Андрійович (21. 04. 1933, с. Шевченкове Березів. р-ну Одес. обл.) — прозаїк, драматург. Член НСПУ (1983). Лауреат всеукр. літ. конкурсів (1983, 1993, 2007). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1958). Працював реж. на Київ. та Дніпроп. (нині Дніпро) телестудіях, гол. реж. Микол. студії телебачення, реж. і заст. худож. кер. Микол. рос. драм. театру. Пише рос. та укр. мовами. Друкується в ж. «Київ», «Новый горожанин», «Новый век», «Николаев», г. «Культура і життя», «Рідне Прибужжя», «Южная правда», «Вечерний Николаев». Автор числен. п’єс, телесценаріїв, повістей, оповідань і нарисів. Першу п’єсу «Співомовки» написав 1958 і поставив на Київ. телебаченні, вже через рік на Дніпроп. телестудії йшла його одноактівка «Баркарола», на Микол. — «Подмастерье Яношик». 1989–91 на сцені Микол. рос. театру йшли драми «Росс непобедимый» та «Страсти по Иисусу», Запоріз. та Микол. театрів драми та муз. комедії — водевіль «Кримінальний масаж» (1994). Успіхом користувалася його п’єса «Степан Руданський» (поч. 1980-х рр.), популяр. стали радіоп’єси «Гра в минуле», «Ціпок з карбами», «Треугольный колпак» тощо.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зеленые и серые дороги. О., 1978; Стояло лето. О., 1982; Уроки впрок. К., 1986; Воспоминание о Кондрате. О., 1988; Записки по-живому. Н., 2002; Карьера. Н., 2005 (українською мовою — 2007); Гра в минуле. Кримінальний масаж. М., 2006; Николаевский роман. Н., 2006; Love-love. Н., 2006; Этот неудавшийся сентябрь. К., 2006; Время шизо... Н., 2007; Завет Эпикура. Н., 2008; Akuna matata. Н., 2008; Гастроли. Н., 2009; Эта серенькая жизнь. Н., 2009; Рассказы в одну сигарету. Н., 2010 (співавт.); Мишура. Н., 2010; Поживи в Николаеве: Избр. произведения. Н., 2011; Избранное. Н., 2013; Запах провинции. Н., 2015.
Рекомендована література
- Толочик П. Вихід Анатолія Малярова у великий ефір: [А. Маляров на радіо читає п’єсу «Гра в минуле»] // Рідне Прибужжя. 2007, 27 жовт.;
- Молчанов Г. Сімдесят п’ять Малярових // Там само. 2008, 22 квіт.;
- Кремінь Д. Людина епохи шизо: [про Анатолія Малярова] // ЛУ. 2013, 11 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
