Мамалуй Олександр Олександрович
МАМАЛУ́Й Олександр Олександрович (29. 07. 1939, Харків — 06. 12. 2023, там само) — філософ. Брат Андрія та Юлії Мамалуїв. Доктор філософських наук (1982), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Закінчив Харківський університет (1961), де від 1963 й працював: 1991–2007 — завідувач, від 2007 — професор кафедри теоретичної і практичної філософії; за сумісництвом — в Українській академії залізничного транспорту (Харків): 1987–91 — завідувач кафедри філософії і соціології, проректор з гуманітарної освіти, 1991–2010 — професор кафедри філософії і соціології; 2003–08 — головний науковий співробітник Харківської філії Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. Один з ініціаторів створення філософського факультету в Харківському університеті (2001). Наукові дослідження: метафілософія, марксологія, методологія соціогуманітарне пізнання, історія філософії. Тривалий час був відповідальним редактором журналу «Вісник Харківського національного університету. Серія Філософія. Філософські перипетії».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Кінці без кінця, або Ситуація «пост(недо)модерну» // Постметодика. 1996. № 1(11); Карл Маркс и Фридрих Ницше: возможна ли свобода без (освобождения от) рабства? // Вісник Харківського університету. Сер. Філософія. Філософські перипетії. 2002. № 561; Архитектоника и/или сетевые структуры? // Інституційна архітектоніка і механізми економічного розвитку. Х., 2006; Освобождение (от) свободы? // Вісник Харківського університету. Сер. Філософія. Філософські перипетії. 2008. № 830.
Завантажити статтю
Людина 
