Мамедов Хаджи-Мурат Миколайович

МАМЕ́ДОВ Хаджи-Мурат Миколайович (03. 04. 1939, c. Руставі, Пд. Осетія, Грузія) – кінооператор, режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член СКін СРСР (1971). Дипломант Всесоюз. кінофес­тивалю спорт. фільмів (Одеса, 1972), Міжнар. кінофестивалів у Кракові, Москві (обидва – 1975), Ляйпциґу (1976). Закін. оператор. факультет ВДІКу (Москва, 1967). Працював оператором студії «Київнаукфільм», де зняв фільми: «Земле моя – доле моя» (1966), «...І річка Тетерів» (1967), «Поруч з Леніним», «Ленін і шахтарі» (обидві – 1969), «Пороги» (1971, спів­авт.). 1972–98 – на студії «Укр­кінохроніка». Реж.-оператор кінострічок: «Летіть, лелеки, летіть до Раски», «Іду шукати» (обидві – 1974, спів­авт.), «Шлях до тунелю» (спів­авт.), «Червонозоряна юність» (обидві – 1975), «Полум’я шостої», «Дружба, народжена подвигом», «Катюжанські матері» (усі – 1976), «Хліб України. Рік 1977», «Пам’ять про революцію» (обидві – 1977), «Посміхніться, вовку» (1978), «Ленінградка», «Мій дорогий син Степан» (обидві – 1980), «Заради миру на землі» (1981), «Сини двох народів» (1982), «У неділю рано» (1987), «Рана», «Зона» (обидві – 1988), «Розірвання угоди» (1991), «Українці, ми врятовані!» (1992), «Один день» (1994), «Вчора, сьогодні, вічно» (1996), «Ми любові не бачили – не вій­на, так горе» (1997). Автор, оператор та реж. фільмів кіностудії «Контакт» (Київ): «Більш, ніж кіно... Єжи Кавалерович» (2002), «За ким дзвонить дзвін», «Як білий камінь у глибині криниці. Анна Ахматова» (обидві – 2003), «Побачити інші часи» (2005), «Людина є таємниця» (2015). Як оператор М. постійно прагне до збагачення задуму сценариста і реж. яскрави­­ми та оригінал. зображ. рішеннями; реж. манері М. притаманна перевага синхрон. спостереження, що глибоко розкриває характер людини на екрані.

О. М. Москаленко-Висоцька

завантажити статтю