Маменко Ростислав Петрович
МАМЕ́НКО Ростислав Петрович (17. 08. 1936, м. Дніпродзержинськ, нині Кам’янське Дніпроп. обл.) — поет. Член НСПУ (2004). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1959). Відтоді працював лікарем у Дніпропетровську. Від 1994 — на творчій роботі. Друкуватися почав 1994 (дніпроп. обл. г. «Зоря», «Січеславський край», ж. «Січеслав»). Осн. пафос його поем і поезій — подвижниц. життя земляків, краса роду і рідного краю. У своїх творах М. свідомо уникає вишуканих худож. тропів, наслідує у виражал. доцільності зображуваного фольклорні традиції, плідно користується стихією усного нар. мовлення. Упорядник кн. «Вероника Луковская. Золотые цветы: Поэзия» (Дн., 2015).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мій човен — він як птах! 2000; Життя мого надії. 2001; Моя довіра. 2001; Про Гая-Гайявату. 2002; Годинник. 2002; Я чую ваші голоси. 2009; Маскарад: Лирика разных лет. 2011 (усі — Дніпропетровськ).
Рекомендована література
- Корж В. Віщі дарунки пам’яті серця // Маменко Р. Я чую ваші голоси. 2009;
- Його ж. Поэт в стихии маскарада // Маменко Р. Маскарад: Лирика разных лет. 2011 (обидві — Дніпропетровськ).