Мамченко Віктор Андрійович
МА́МЧЕНКО Віктор Андрійович (26. 09(09. 10). 1901, Миколаїв — 11. 12. 1982, м. Шелль побл. Парижа) — поет. Служив на флоті у Севастополі. 1920 емігрував у Туніс. Від 1923 жив у Франції, навч. на філол. факультеті Сорбонни в Парижі (не закін. через фінанс. труднощі). Відвідував літ. «неділі» Мережковських. Один із організаторів Об’єдн. молодих поетів і письменників у Парижі (1925), учасник об’єдн. «Круг». Був близьким також до літ. кола З. Гіппіус. Перший зб. творів — «Паузники» (1924, у рукопису). У віршах М. поєднуються вплив естетики «париз. ноти» і авангардист. поетики, вони мало нагадували класичну пронизливу поет. ностальгію вигнання. Був близький до футуристів. Поезії М. вміщені у більшості антологій поезії рос. зарубіжжя, зокрема у «Строфы века» (Минск; Москва, 1995).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Тяжелые птицы. 1936; Звезды в аду. 1946; В потоке света. 1949; Земля и лира. 1951; Певчий час. 1957; Воспитание сердца. 1964; Сон в холодном доме. 1967; 1970; 1975 (усі — Париж).
Завантажити статтю
Людина 
