Манагаров Іван Мефодійович
МАНАГА́РОВ Іван Мефодійович (31. 05(12. 06). 1898, с-ще Єнакієве Катеринослав. губ., нині місто Донец. обл. — 27. 11. 1981, м. Ялта, нині АР Крим) — військовик. Генерал-полковник (1945). Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 1-ї світової війни, воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. 5-у кавалерій. школу (1923), Військ.-політ. академію (1931), Вищі академ. курси при Військ. академії Генштабу (1947). У 1918 вступив до Червоної армії. Від 1923 (з перервою) служив на командир. і комісар. посадах у кавалерій. частинах; 1936–38 перебував у спец. відрядженні у Китаї та Монголії; від 1943 — командувач 53-ї армії, війська якої брали участь у Курській битві, битві за Дніпро, Кіровогр., Корсунь-Шевченків., Умансько-Ботошан., Яссько-Кишинів., Будапешт., Праз., Хінгано-Мукден. наступал. операціях. Від 1949 — командувач військами Київ. р-ну ППО. Від 1953 — у відставці за станом здоров’я. Мешкав у Ялті. Автор кн. «В сражении за Харьков» (Х., 1978; 1983). У рідному місті встановлено пам’ят. знак М., у м. Кременчук (Полтав. обл.) його ім’ям названо вулицю.
Рекомендована література
- Трокаев А. А. Герои пламенных лет. Д., 1985.
Завантажити статтю
Людина 
