Мангуп (Мангуп-Кале)
МАНГУ́П (МАНГУ́П-КАЛЕ́) — найбільше середньовічне городище передгірського Криму. Заг. пл. 40 га. Знаходиться за 4 км на Пд. Сх. від с. Залісне (Бахчисарай. р-ну АР Крим) на високому ізольов. плато, майже з усіх боків обмеженому урвищами (відносна вис. — 250–300 м, вис. над р. м. — 584 м). У 2-й пол. 6 ст. тут зведено візант. фортецю. Вона, ймовірно, згадується у візант. писем. джерелах як м. Дорос на візант.-хозар. прикордонні (занепало на поч. 11 ст.). Від 2-ї пол. 14 ст. — столиця князівства Феодоро з однойм. назвою. 1475 місто захопили турки і перетворили на влас. опор. пункт, відтоді воно відоме як М. (М.-К.). 1774 фортецю залишив турец. гарнізон, 1792 — останні мешканці (караїми). Донині збереглися печери різноманіт. призначення, фундаменти та рештки середньовіч. споруд. Перші археол. розкопки здійснив О. Уваров (1853), ґрунтовні — експедиції під керівництвом Є. Веймарна (1967–74) й О. Герцена (від 1975). Серед знахідок — фрагменти колон, глиняний посуд, залізні цвяхи, наконечники стріл, кам’яні ядра, браслети, намиста, скляні посудини. Городище входить до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.
Рекомендована література
- Герцен А. Г. Крепостной ансамбль Мангупа // Мат. по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. 1. Сф., 1990;
- Вус О. В. Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці ІV — на початку VІІ ст. Л., 2010.
Завантажити статтю
