Мандичевський Володимир Ярославович
МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Ярославович (19. 04. 1910, с. Налужжя, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 04. 04. 1988, м. Перт, Австралія) — правознавець, громадський діяч. Навч. в укр. гімназії у Тернополі. 1932 здобув ступ. магістра права у Львів. університеті, 1936 склав держ. іспит судді. Працював за фахом у Центр. Польщі. Від 1942 — нотар і голова Укр. допомог. комітету на Підляшші. 1944 виїхав до Австрії, згодом — до Німеччини. Мешкав у таборах для переміщ. осіб. Від 1946 — юрид. консультант Центр. представництва укр. еміграції. 1949 емігрував у Австралію. 1952–66 — урядовець мін-ва водного господарства, 1966–75 — мін-ва с. господарства шт. Зх. Австралія. В останні роки життя — перекладач Австрал. імміграц. департаменту. Брав активну участь у житті укр. діаспори. Від 1958 учителював в укр. школах. Голова (1967–71), чл. управи (1973–81), почес. чл. (від 1971) Укр. громади Зх. Австралії. Постій. чл., голова (1974–79) Товариства сприяння Держ. центру УНР в екзилі. Голова Еміграц. фонду допомоги в Зх. Австралії (1974–75), засн. і голова Ради для багатокультур. шкільництва Зх. Австралії (1978–81). Член правління Добросусід. ради (1976–80).
Рекомендована література
- Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
