Мандичевський Володимир Ярославович

МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Ярославович (19. 04. 1910, с. Налуж­жя, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 04. 04. 1988, м. Перт, Австралія) — право­знавець, громадський діяч. Навч. в укр. гімназії у Тернополі. 1932 здобув ступ. магістра права у Львів. університеті, 1936 склав держ. іспит судді. Працював за фахом у Центр. Польщі. Від 1942 — нотар і голова Укр. допомог. комітету на Під­ляш­ші. 1944 ви­їхав до Австрії, згодом — до Німеч­чини. Мешкав у таборах для пере­міщ. осіб. Від 1946 — юрид. консультант Центр. пред­ставництва укр. еміграції. 1949 емігрував у Австралію. 1952–66 — урядовець мін-ва водного господарства, 1966–75 — мін-ва с. господарства шт. Зх. Австралія. В остан­ні роки життя — пере­кладач Австрал. ім­міграц. департаменту. Брав активну участь у житті укр. діаспори. Від 1958 учителював в укр. школах. Голова (1967–71), чл. управи (1973–81), почес. чл. (від 1971) Укр. громади Зх. Австралії. По­стій. чл., голова (1974–79) Товариства сприя­н­ня Держ. центру УНР в екзилі. Голова Еміграц. фонду допомоги в Зх. Австралії (1974–75), засн. і голова Ради для багатокультур. шкільництва Зх. Австралії (1978–81). Член правлі­н­ня Добросусід. ради (1976–80).

Завантажити статтю