МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Іван Корнилович (17. 01. 1854, с. На­двірна, нині місто Івано-Фр. обл. — 26. 03. 1925, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — право­знавець, літературо­знавець, громадсько-культурний діяч. Після закінче­н­ня Станіслав. гімназії (1873) ви­вчав право у Ві­денському, а від 1876 — у Львівському університетах. У Відні брав активну участь у діяльності студентського товариства «Січ», по­зна­йомився з М. Драгомановим, О. Терлецьким, а у Львові — з І. Франком (його соратник) та М. Павликом, був членом «Академ. гуртка», спів­робітником журналу «Друг». Звинувачувався 1878 владою у роз­по­всюджен­ні літератури, пере­сланої М. Драгомановим (від­був 1-місячний арешт). Пізніше працював адвокатом у Станіславі, 1908 з його ініціативи у місті організовано «Гурток правників» як незалежний від академічного товариства правничий осередок, який готував юристів-українців для захисту прав простого народу. Його члени ставили зав­да­н­ня охопити діяльністю галицькі міста і «взяти у свої руки провід національного життя». 1890 вступив до Рус.-укр. радикал. партії, від імені станіславської «Рус. бесіди» за­просив І. Франка для ви­ступу на святкуван­ні 75-річчя від дня народже­н­ня Т. Шевченка (доповідь викликала велике зацікавле­н­ня громадськості Галичини й була опублікована у газеті «Діло»). Разом з І. Франком пере­клав роз­відку німецького філософа Г. Шеля «Су­спільно-політичні сторон­ництва в Німеч­чині» (опубліковано у журналі «Правда», 1879, № 6, 7, 10–12; окреме ви­да­н­ня — Л., 1879). Працював над доповне­н­нями до «Покащика нової української літератури (1798–1883)» М. Комарова (примірник книги з помітками М. зберігався в особи­стій бібліотеці М. Возняка). М. здійснив літературну рекон­струкцію книги «Слово о пълку Игореві» (Л., 1918), яку пере­клав німецькою мовою. Книжка містить текст ви­да­н­ня 1800, довільний прозовий пере­клад-пере­робку українською мовою і роз­відку, в якій за­значено, що «Слово» створено весною 1188 на Чернігівщині на основі української народної поезії з літературно-церковних елементами і від­биває ідеологію українського селянства. Засновник і 1-й директор української книгарні в Станіславі. Зібрав багату власну бібліотеку, яку перед смертю подарував НТШ у Львові. Але, на жаль, як цілісність вона не зберігалася і роз­порошена у фондах ЛНБ.