Мандрикін Юхим Іванович

МАНДРИ́КІН Юхим Іванович (02(15). 01. 1915, с. Кручена Балка, нині Ростов. обл., РФ — 11. 02. 1998, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Новочеркас. борошномел.-елеватор. технікум (Ростов. обл., 1939), Моск. військ.-політ. училище (1941), Ростов. університет (1953). На фронті від 1941. Відзначився у жовтні 1943 як командир 613-го стрілец. полку 91-ї стрілец. дивізії під час визволення м. Мелітополь (Запоріз. обл.). Після війни продовжив службу в армії, зокрема від 1956 — військ. комісар Орлов. обл. (РФ). Від 1970 — полковник у відставці. Мешкав у Орлі, від 1978 — у Москві. Автор спогадів «Веление и боль памяти» (Сальск, 1995). У м. Сальськ (Ростов. обл.) встановлено мемор. знак М., його ім’ям названо вулицю.

Літ.: Они прославили Родину. Кн. 2. Ростов-на-Дону, 1975; Мохов Н. Н. Вечная слава Мелитопольщины. Мелитополь, 2005.

М. В. Мохов