Манн Йозеф
МАНН Йозеф (24. 02. 1883, Львів – 05. 09. 1921, Берлін, похов. у Львові) – співак (тенор). Закін. правозн. факультет Львів. університету, навч. у Консерваторії Галиц. муз. товариства (Львів, 1904–07; кл. В. Висоцького). Удосконалював майстерність у Мілані (1910). Дебютував 1909 партією Йонтека в опері «Галька» С. Монюшка на сцені львів. Міського театру, у якому і працював (з перервами) до 1912. Згодом неодноразово виступав тут на гастролях. 1912–15 – соліст «Фольксопери» (Відень), 1916–19 – опер. театру в м. Дармштадт (Німеччина), 1919–21 – Надвір. опери (Берлін). Виступав у Варшаві, Празі, Бухаресті, Мюнхені. 1921 від дирекції «Метрополітен-опера» (Нью-Йорк) отримав пропозицію обійняти місце першого тенора (після смерті Е. Карузо). Перед виїздом до США М. востаннє виступив у Берліні в партії Радамеса («Аїда» Дж. Верді). Зворушений урочистим прощанням з нім. публікою помер від серц. нападу після другої дії вистави. Записи вокал. творів у виконанні М. здійснили грамофонні фірми «Пате» та «Одеон». Партії: Флорестан («Фіделіо» Л. ван Бетговена), Манріко, Отелло («Трубадур», «Отелло» Дж. Верді), Рудольф, Пінкертон, Каварадоссі («Богема», «Мадам Баттерфляй», «Тоска» Дж. Пуччіні), Дон Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Лоенґрін, Тангейзер, Трістан, Вальтер, Парсифаль («Лоенґрін», «Тангейзер», «Трістан та Ізольда», «Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Парсифаль» Р. Ваґнера), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Турідду («Сільська честь» П. Масканьї), Палестрина (однойм. опера Г. Пфіцнера).
Літ.: T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.
М. М. Зубеляк
Рекомендована література
- T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.