Маннур Шайхі
МАННУ́Р Шайхі (Маннур Шəйхи; справж. — Шəйхелислам Фəрхулла улы Маннуров, Маннуров Шайхель-іслам Фархуллович; 02(15). 01. 1905, с. Тулбаєво, нині Татарстан, РФ — 10. 06. 1980, м. Казань, Татарстан, похов. у рідному селі) — татарський письменник, перекладач. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казан. пед. інститут (1937). Друкуватися почав 1923. У 1929–32 працював прокатником на металург. заводі на Донбасі, учителем в школі, бетонщиком на Дніпробуді. У ці роки активізувалася його творча діяльність. Укр. дійсність, працю робітників відобразив у поемах «Над колчеданными горами» (1929), «Чугунные потоки» (1930) та «Песня бетонщиков» (1932). У 1933 повернувся на батьківщину. 1946–48 — зав. літ. частини Казан. театру опери та балету ім. М. Джаліля. Від 1949 — на творчій роботі. М. — один із яскравих представників татар. культури. Він не був противником рад. політ. режиму, однак і не був конформістом. У післявоєн. період зазнав нищів. критики за спробу висвітлити у віршах неприкриту правду життя. Автор зб. поезій «Йөрәк җырлары» («Пісні серця», 1934), «Олаучы малай» («Юнак-візник», 1940), зб. оповідань «Яңа җыр килде» («Пісня нова прийшла», 1958), повісті «Агымсуларга карап» («Дивлячись на текучі води», 1974). Роман «Муса» (1968) — про життя і творчість поета М. Джаліля. Писав також для дітей, виступав як літ. критик, публіцист. Окремі поезії М. покладені на музику. Присвятив Т. Шевченкові вірш «Любимому поэту» (1939), написав статті про його творчість «Ценить счастливую жизнь» («Красная Татария», 1929, 9 марта) і «Наш любимый поэт» («Вести», 1938, 2 ноября). Перекладав твори укр. поета, зокрема баладу «Лілея», вірші «Заповіт», «Маленькій Марʼяні», «Садок вишневий коло хати», що увійшли до вид. «Кобзаря» татар. мовою (1939). Виголосив промову на 6-му Пленумі правління СП СРСР у Києві (1939), присвяч. 125-річчю від дня народж. Т. Шевченка. М. переклав татар. мовою також «Слово о полку Ігоревім» (1951) та низку творів рос. класиків. Усі зазнач. твори опубл. у Казані. У рідному селі відкрито бібліотеку ім. М. (1957).
Рекомендована література
Завантажити статтю
