Манський Віталій Всеволодович

МА́НСЬКИЙ Віталій Всеволодович (02. 12. 1963, Львів) — режисер, сценарист, продюсер. Закін. операт. факультет ВДІКу (Мос­ква; 1990, майстерня С. Мединського). Від­тоді працював у Москві. Автор про­грам «Сімейні хроніки» (1995–97) і «Кінопід­йом» (1996). У 1996–98 — ген. продюсер телека­налу «REN-TV», засн. архіву аматор. фільмів домаш. кінохронік за 1945–91. У 1999–2003 — керівник служби виробництва і показу докум. про­грам на телека­налі «РТР», автор і ведучий теле­про­грами «Реальне кіно». Від 2004 — худож. кер. студії «Вертов. Реальне кіно», де випускали також фільми про історію України. Президент фестивалю «Артдокфест» та Рос. нац. премії «Лаврова гілка». 2015 внаслідок конфліктів із рос. владою пере­їхав до Риґи. Фільми М. удостоєні призів низки між­нар. і нац. кінофестивалів. Ви­значал. про­блематика кіно­стрічок — драм. роз­коленість сучас. світу, дис­гармонія сусп. життя. У д/ф «Пост» (1989) показано вірмено-азерб. с-ще в очікуван­ні вій­ни; у д/ф «Тіло Леніна» (1991) висвітлено історію створе­н­ня сакрал. мумії вождя; у д/ф «Від­різки чергової вій­ни» (1993) викладено картину воєн та роз­крито ерот. складову їхнього виникне­н­ня. У рамках проекту «Сімейні кінохроніки» створив фільм «Приватні хроніки. Монолог» (1999) про остан­нє рад. поколі­н­ня. Особл. інтерес М. викликають контраверс. політ. діячі, зокрема кінокартини про В. Жириновського («Імперські сни») та О. Руцького («Руцькой напередодні»; обидві — 1993) створено методом тривалого спо­стереже­н­ня за реал. персонажами. Зняв кіно­стрічки «Горбачов. Після імперії», «Єльцин. Інше життя» (обидві — 2001), «Путін. Високосний рід» (2002), «Батьківщина або смерть» (2011), «У променях сонця» (2015). Автор фільму «Рідні» (2016, спіл. ви-роб-во України, Латвії, Естонії, Німеч­чини), присвяч. конфлікту між Україною та РФ, його герої — близькі люди М. із різних міст України, які неоднаково оцінюють політ. та культурні реалії сучас. життя.