Мануйлов Олександр Аполлонович

МАНУ́ЙЛОВ Олександр Аполлонович (22. 03(03. 04). 1861, Одеса — 20. 07. 1929, Москва) — економіст. Закін. Рішельєв. гімназію (1879) і Новорос. університет (1883) в Одесі. Вивчав екон. теорію у Берлін. і Гайдельбер. (Німеччина) університетах (1885–86), слухав лекції відомих економістів А. Ваґнера, Г. Шмоллера, К. Кніса. У 1890-і рр. двічі відвідав Англію та Ірландію, де досліджував розвиток аграр. відносин. 1895 захистив магістер. дис. «Аренда земли в Ирландии», 1901 — доктор. дис. «Понятие о ценности по учению экономистов классической школы» (обидві — Москва). Був прихильником марксизму і держ. власності на землю, 1896 переклав російською мовою книгу К. Маркса «К критике политической экономии». Від 1888 працював у Моск. університеті: від 1899 — завідувач кафедри політекономії і статистики, від 1901 — екстраординар., від 1903 — ординар. проф., від 1905 — ректор. 1911 звільнений із посади за виступ проти обмеження університет. автономії та запровадження поліцей. режиму в зв’язку зі студент. заворушеннями (на його підтримку понад 130 провід. проф. і викл. звільнилися з Університету). Відтоді викладав у Моск. комерц. інституті, Нар. університеті ім. А. Шанявського та на Вищих жін. курсах (обидва — Мос­­ква). 1914 обраний чл. ЦК партії кадетів і головою екон. ради Всерос. союзу міст. У березні 1917 признач. міністром освіти у складі Тимчас. уряду від партії кадетів, у липні того ж року разом із ін. міністрами від партії кадетів подав у відставку. Від 1918 працював у Катеринослав. університеті (нині Дніпро): засн. і завідувач кафедри політекономії; також читав лекції із політекономії у Катерино­слав. гірн. інституті; від 1920 — консультант наркома фінансів РСФРР (брав участь у проведенні грош. реформи); від 1924 — чл. правління Держ. банку СРСР; водночас — проф. Інституту нар. господарства (усі — Мос­ква).

Завантажити статтю