Мануляк Михайло Григорович

Визначення і загальна характеристика

МАНУЛЯ́К Михайло Григорович (30. 12. 1940, Львів) — композитор, аранжувальник. Батько О. Мануляка. Від 1954 відвідував муз. студію, де опановував гру на акордеоні, згодом — на домбрі, гітарі та контрабасі. 1957–59 працював у друкарні, був солістом джаз. оркестру в Львові. 1961–64 керував самодіял. оркестрами у школах, інститутах та на заводах Львова, писав оркестровки, музику й пісні. 1963 його пісні «Вишиванка» (сл. Р. Братуня) та «В замку забутім» (сл. І. Калинця) увійшли до постій. репертуару львів. джаз-ансамблю І. Хоми. 1964–65 — соліст Білорус. філармонії (Мінськ), однак через агресивну русифікацію змушений був повернутися до Львова. Грав у оркестрі ресторану готелю «Львів». 1966 на радіо записав пісню «Ну, скажи — хіба не фантастично» (сл. В. Симоненка) у виконанні С. Степана. 1969 М. замовили музику до фільму «Добрий день, Львове» Київ. кіностудії хронікал.-докум. фільмів. На прохання Укрконцерту разом з І. Калинцем написав заглавну пісню для жін. ансамблю «Мрія» (представлена на Всесоюз. конкурсі арт. естради) та пісню «Добрий вечір» на замовлення Львів. філармонії для естрад. ансамблю Б. Кудли. 1971 створив і очолив вокал.-інструм. ансамбль «Ватра», який виконував пісні на сл. І. Калинця, Г. Чубая, Р. Братуня і з успіхом гастролював у 12-ти областях Сх. і Пд. України, в Криму та Росії (Алтай, Далекий Схід). Через звинувачення з боку парт. органів у відсутності в репертуарі популяр. рос. пісень і контакти з «шістдесятниками» звільнений з роботи. Надалі М. перебував під наглядом КДБ. У 1970-х — 1-й пол. 1980-х рр. можливостей для твор. реалізації не мав. Лише після послаб­лення репресив. режиму М. написав музику до 3-х вистав Львів. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької та дит. п’єси «Чарівна шаб­ля» Львів. філармонії. Співпрацював також із театрами-студіями «Не журись!», «Доля» (обидві — Львів).

Завантажити статтю