Марзеєв Олександр Микитович

МАРЗЕ́ЄВ Олександр Микитович (29. 03(10. 04). 1883, м. Нижній Новгород, Росія — 01. 02. 1956, Київ) — лікар-гігієніст, епідеміолог. Д-р. мед. н. (1935), професор (1940), академік АМН УРСР (1944). Заслужений діяч науки СРСР (1935). Закін. Моск. учит. ін­ститут (1902) та університет (1911). Працював земським і військ. лікарем, 1922–34 — зав. сан. епідеміол. від­ділу Нар. комісаріату охорони здоровʼя УСРР; водночас від 1924 — в Укр. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів (Харків): 1930–41 — завідувач кафедри комунал. гігієни; 1931–41, 1944–56 — директор НДІ заг. та комунал. гігієни (Харків, від 1944 — у Києві; нині Ін­ститут громад. здоровʼя ім. М. НАМНУ); 1934–41 — засн. і завідувач кафедри гігієни 1-го Харків. мед. ін­ституту; 1941–44 — за­ступник директора з наукової роботи і завідувач від­ділу Казах. ін­ституту епідеміології і мікробіо­логії (Алма-Ата, нині Алмати); 1943–44 — завідувач кафедри епідеміології Алма-Атин. мед. ін­ституту; 1944–47 — завідувач кафедри комунал. гігієни Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; водночас 1944–56 — зав. однойм. каф. Київ. мед. ін­ституту. Засн. і ред. ж. «Профилактическая медицина» (1922–37). Наукові дослідже­н­ня: організація сан. справи, гігієна сільс. житл. будівництва, води і водопо­стача­н­ня насел. місць; про­блеми за­брудне­н­ня атмо­сфер. повітря пром. викидами, стан очистки стіч. вод; гігієн. про­блеми роз­витку пром. Донбасу й укр. села. Організатор боротьби з епідеміями холери, дифтерії, туберкульозу та ін. хвороб у 1920–25. Ініціював створе­н­ня СЕС у СРСР та роз­робле­н­ня проекту сан. законодавства в Україні. Написав «Під­ручник гігієни для фельдшерських шкіл» (1948; пере­вид. 12 ра­­зів, зокрема рос., польс., угор., китай. та ін. мовами) та кн. «Записки санитарного врача» (1965; обидва — Київ). У Дні­прі та Києві встановлено погру­д­дя М.

Завантажити статтю