Марзеєв Олександр Микитович
МАРЗЕ́ЄВ Олександр Микитович (29. 03(10. 04). 1883, м. Нижній Новгород, Росія — 01. 02. 1956, Київ) — лікар-гігієніст, епідеміолог. Д-р. мед. н. (1935), професор (1940), академік АМН УРСР (1944). Заслужений діяч науки СРСР (1935). Закін. Моск. учит. інститут (1902) та університет (1911). Працював земським і військ. лікарем, 1922–34 — зав. сан. епідеміол. відділу Нар. комісаріату охорони здоров’я УСРР; водночас від 1924 — в Укр. інституті удосконалення лікарів (Харків): 1930–41 — завідувач кафедри комунал. гігієни; 1931–41, 1944–56 — директор НДІ заг. та комунал. гігієни (Харків, від 1944 — у Києві; нині Інститут громад. здоров’я ім. М. НАМНУ); 1934–41 — засн. і завідувач кафедри гігієни 1-го Харків. мед. інституту; 1941–44 — заступник директора з наукової роботи і завідувач відділу Казах. інституту епідеміології і мікробіології (Алма-Ата, нині Алмати); 1943–44 — завідувач кафедри епідеміології Алма-Атин. мед. інституту; 1944–47 — завідувач кафедри комунал. гігієни Київ. інституту удосконалення лікарів; водночас 1944–56 — зав. однойм. каф. Київ. мед. інституту. Засн. і ред. ж. «Профилактическая медицина» (1922–37). Наукові дослідження: організація сан. справи, гігієна сільс. житл. будівництва, води і водопостачання насел. місць; проблеми забруднення атмосфер. повітря пром. викидами, стан очистки стіч. вод; гігієн. проблеми розвитку пром. Донбасу й укр. села. Організатор боротьби з епідеміями холери, дифтерії, туберкульозу та ін. хвороб у 1920–25. Ініціював створення СЕС у СРСР та розроблення проекту сан. законодавства в Україні. Написав «Підручник гігієни для фельдшерських шкіл» (1948; перевид. 12 разів, зокрема рос., польс., угор., китай. та ін. мовами) та кн. «Записки санитарного врача» (1965; обидва — Київ). У Дніпрі та Києві встановлено погруддя М.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О санитарной организации на Украине // Профилакт. медицина. 1922. № 1; Эпидемическое состояние Украины к концу 1922 г. // Там само. № 4–5; Жилища и санитарный быт сельского населения Украины. Х., 1927; Эпоха великих епидемий 1920–1922 // Профилакт. медицина. 1927. № 11; Санітарна станція як комплексна форма санітарної організації // Там само. 1932. № 7–8; Планировка и реконструкция колхозного села. К., 1941; Коммунальная гигиена. Москва, 1968 (співавт.).
Рекомендована література
- Калюжний Д. М., Шахбазян Г. Х. Марзєєв О. М.: До 70-річчя з дня народж. // МедЖ. 1953. Т. 23, № 4;
- Грандо А. А. А. Н. Марзеев — крупнейший организатор санитарного дела на Украине // СЗ. 1957. № 6;
- Шандала М. Г. О. М. Марзєєв. К., 1976.
Завантажити статтю
Людина 
