Марич Мілош Мілошевич
МА́РИЧ Мілош Мілошевич (20. 04. 1885, м. Рума, нині Сербія — 03. 05. 1944, м. Саратов, РФ) — гістолог. Навч. в Будапешт. університеті. У студент. роки зацікавився морфологією мікроскоп. структур живих організмів. Формування його наук. поглядів відбувалося під впливом угор. морфолога й зоолога І. Апаті, в лаб. якого М. працював після закінчення університету. Роботи того періоду присвяч. проблемам цитології, зокрема поділу клітини, каріокінезу та амітозу. 1914 захистив доктор. дис. На поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор. армії. Навесні 1916 потрапив у рос. полон, де продовжував мед. діяльність. Після більшов. перевороту 1917 залишився в Рад. Росії. Від 1923 працював у Дніпроп. мед. інституті (нині Дніпро) на каф. гістології під керівництвом В. Карпова, разом з яким продовжив розробку каріокінезу й амітозу. Після від’їзду В. Карпова 1925 у Москву, очолив каф. У «Екатеринославском медицинском журнале» опублікував статті «Индивидуум в биологии и в действительности», «Сущность и значение прямого деления» (обидві — 1924), у «Днепропетровском медицинском журнале» — «Исследования по общей физиологии тканей» (1926), «О межклеточном веществе» (1928). У 1933 видав пр. «Прямое деление и его отношение к кариокинезу». 1933 переїхав до Саратова, де очолював каф. гістології та каф. заг. біології, нім. відділ. лікар. факультету Мед. інституту й каф. гістології Вет. інституту.
Рекомендована література
- Богомолова Н. В., Бигельдина Н. А. Лабиринты жизни: к 115-летию со дня рождения профессора Милоша Милошевича Марича // Рос. морфол. ведомости. 2000. № 3–4.
Завантажити статтю
Людина 
